Як вплинули смартфони на підлітків
Джин Твенге займається дослідженнями відмінностей між поколіннями уже понад 25 років. За її словами, жодне покоління не змінюється різко. До прикладу, міленіали — яскраві індивідуалісти, але ця риса розвивалася ще з початку бебі-буму в середині 20 століття.
Аби проаналізувати сучасних підлітків, Твенге поспілкувалася з 13-річною Афіною, яка розповіла, що вона рідко зустрічається з друзями. При цьому навіть влітку більшість часу вона проводить в межах своєї кімнати.
Я проводила час в ліжку, з телефоном в руках. Таке вже наше покоління - ми не знаємо, яким було життя без смартфонів чи планшетів,
– розповіла дівчинка.
Як з’ясувала психолог, істотні зміни відбулись у 2012 році, тоді у молодого покоління почали зникати характерні особливості міленіалів. Цікаво, що саме у цьому році у більш ніж 50% населення США з’явилися смартфони. Психолог назвала це покоління iGen.
Покоління залежних від смартфонів
Представники цього покоління народжені між 1995 та 2012 роками. Вони ростуть зі смартфонами в руках і не знайомі з тими часами, коли не було інтернету. Найстаршим представникам покоління iGen було 12 коли з’явився iPhone. Міленіали також зростали в епоху інтернету, але його вплив не був таким значним.
Як з’ясувала психолог, смартфони повністю змінили життя підлітків: від природи їхньої соціальної взаємодії до психічного здоров’я. Ці зміни абсолютно не залежать від расової чи гендерної приналежності або місця проживання — там, де є мобільний зв’язок, там є підлітки, що живуть своїми життями у своїх смартфонах.
В чому небезпека смартфонів
Як зауважила психолог, підлітки більш вразливі до психологічних впливів: з початку 2011 року в рази зросли показники депресії та суїциду. iGen покоління ризикує опинитися посеред найбільшої кризи психічного здоров’я за останні десятиліття. І в більшості, схоже, винні смартфони.
Як свідчить дані опитування Monitoring the Future, восьмикласники, що проводять в мережі більше десяти годин в тиждень, почувають себе нещасними. При цьому тінейджери, що частіше гуляють та спілкуються з однолітками, відчувають себе щасливішими, ніж ті, що гуляють не так багато.
У ще одному дослідженні у студентів, в яких є сторінки в Facebook, протягом двох тижнів запитували про самопочуття, настрій і те, скільки часу вони проводять в соціальній мережі. В результаті, була встановлена залежність між часом перебування у Facebook та відчуттям самотності.
Стабільно високим є і рівень депресії. Заняття спортом, домашня робота, хобі — все це значно знижує ризик депресії, в той час, як постійне використання смартфону збільшує його на 27%.
Смартфони викликають депресію
Дівчата також більш схильні до суїциду, але рівень самогубств серед хлопців вищий, так як вони використовують "надійніші" методи. Жахає, що в період з 2007 по 2015 роки кількість самогубств серед дівчат виросла в три рази, серед хлопців — в два.
Це пов’язано з тим, що дівчата частіше стають жертвами кібербулінгу (цькування в соцмережах). Якщо хлопці більше зачіпають одне одного фізично, то дівчата ймовірніше спробують зруйнувати соціальний статус своєї жертви або зіпсувати її відносини з однолітками.
Залежність від смартфонів
Твенге спробувала простежити і залежність між смартфоном та якістю сну. Вона провела опитування серед своїх студентів і їхні відповіді дуже нагадували відповіді залежних:
Так, я розумію, що не повинен, але нічого не можу з цим зробити.
Майже для всіх телефон виявився першим і останнім предметом, з яким вони взаємодіють перед сном або після пробудження.
Багато підлітків сплять менше семи годин, тоді як норма — дев’ять. Статистика доволі гнітюча: за період з 1991 по 2015 рік кількість підлітків, що недосипають збільшилось на 57%. Окрім цього, користування смартфонами та соціальні медіа перед сном ведуть до зниження якості сну.
То який же вигляд матиме суспільство майбутнього? Така звичайна, здавалося б, необхідна річ, як смартфон, вплинула на ціле покоління підлітків.
Часто батьки не задумуючись дають дитині планшет або смартфон аби та відчепилася і не завдавала лишніх клопотів, адже завжди до роботи є все, що завгодно але не виховання дитини. І тоді, коли техніку можна використовувати, як інструмент дослідження та навчання, вона частіше виступає в ролі няні, а в такому амплуа вихователь зі смартфона кепський.
За матеріалами The Atlantic