За результатами дослідження "ESPAD – Європейське опитування учнів щодо вживання алкоголю та наркотиків" (European School Survey Project on Alcohol and other Drugs) у 2019 році в Україні така статистика:
Читайте також Під час пандемії коронавірусу значно зросла наркоторгівля
- На сьогодні серед підлітків 14-17 років ми маємо 18% підлітків, які мали досвід вживання будь-яких наркотичних засобів: згідно з даними дослідження, у 2019 році 18,3% дівчат-підлітків мали досвід вживання наркотичних речовин протягом життя, і 16,6% - хлопців. Для порівняння, у 2015 році, цей відсоток становив 11,9 у дівчат, і 17,8% - у хлопців, у 2011 році - 8,4% у дівчат і 21,2% - у хлопців.
- У порівнянні з попередніми хвилями опитування, українські підлітки стали менше курити, але більше споживати алкоголю та наркотичних речовин: 86% вживали алкоголь. При цьому кожен п'ятий (22,5%) підліток зазначив, що п'є алкогольні напої майже щотижня.
- У 2019 році зросла кількість дівчат-підлітків, які вживають наркотики та алкоголь: дівчата починають пити дещо раніше за хлопців: серед 15-річних дітей частка хлопців, які хоча б раз вживали алкоголь, становить 79%, а серед дівчат - 87%; дані хвилі 2019 року зафіксували зменшення вживання каннабісу, серед хлопців та стабільність вживання серед дівчат.
- 18% опитаних підлітків хоча б один раз в житті вживали які-небудь наркотичні речовини. 8,7% підлітків пробували марихуану, а 9,2% вживали інгалянти, щоб "зловити кайф". Поширеність полінаркоманії (вживання двох і більше шкідливих речовин) серед усіх опитаних становить 4,2%.
Отже, рівень профілактики запобігання вживанню психоактивних речовин підлітками залишається значно-значно нижче справжніх потреб.
Програма для дітей схожа на реабілітаційні програми для дорослих, але повинна мати свої особливості, такі як: спеціалізована психологічна допомога, арттерапія, розважальні програми, а також можливість отримувати шкільну освіту під час лікування. З цієї причини, багато реабілітаційних центрів змушені відмовляти в лікуванні підліткам, адже лікувати наркозалежність у дітей разом з дорослими не можна.
Крім того, в Україні мало ВІЛ-сервісних організацій, цільовою групою яких є підлітки. Тому доступність профілактичних програм та засобів індивідуального захисту для підлітків груп ризику, зокрема тих, які вживають наркотики, досить низький.
На зараз необхідно сфокусувати увагу держави (на всіх рівнях влади) на проблемах підліткового населення, зокрема – проведенні системної профілактичної роботи, програмах соціалізації підлітків, забезпеченні підлітків вільним доступом до занять спортом та змістовного дозвілля, особливо в невеликих населених пунктах України.
Загалом, у проведенні системної профілактичної роботи у світі застосовують дві стратегії:
- стратегія боротьби
та
- стратегія нормалізації
Стратегія усунення ризику (стратегія боротьби) передбачає, що ризикована поведінка визнається однозначно неприпустимою та профілактика спрямована на недопущення будь-яких ризиків в поведінці взагалі. В рамках цієї стратегії існують різні моделі профілактики.
Частина з них є репресивними моделями:
- модель стримування, яка ґрунтується на заборонах, моралізуванні, повний контроль поведінки;
- модель залякування, спрямована на недопущення ризиків в поведінці шляхом розвитку страху перед наслідками.
Однак, репресивні моделі на сьогодні визнані неефективними!
Також існують конструктивні моделі профілактики, спрямовані на формування знань, умінь і навичок у дітей, підлітків і молоді, які допомагають уникнути ризикованої поведінки. Наприклад,
- модель повного інформування та поширення фактичних знань;
- модель формування моральних норм і принципів;
- модель навчання відповідальній поведінці;
- модель формування здорового способу життя.
Такі моделі необхідні при побудові програм в рамках первинної профілактики. Також можуть використовуватися на двох інших рівнях профілактичного втручання (вторинній та третинній).
Стратегія нормалізації – це обмеження ризику, негативного впливу проблеми або явища. Негативне явище визнається небажаним, але допустимим;
- профілактика спрямована на зменшення ризику, зменшення шкоди, недопущення розвитку негативних наслідків.
Однією з моделей стратегії нормалізації є модель зниження ризику (обмеження ризику, зменшення шкоди) –
- це стратегія профілактики негативних медичних, соціальних, економічних та правових наслідків серед споживачів ін'єкційних наркотиків, які не можуть чи не готові відмовитися від вживання наркотиків, спрямована на розв'язання першочергових проблем та зменшення ризику, асоційованого зі споживанням ін'єкційних наркотиків.
Як працює модель зниження ризику:
поширення інформації щодо власного здоров’я, зокрема щодо профілактики та лікування ВІЛ/ІПСШ/вірусних гепатитів тощо; надання консультативної та емоційної підтримки за принципом "рівний-рівному";
- створення груп самодопомоги та взаємопідтримки;
- тестування на ВІЛ;
- поширення засобів особистого захисту (презервативів, лубрикантів, шприців, дезінфектантів);
- обмін шприців;
- вулична соціальна робота;
- кімнати споживання наркотиків;
- впровадження замісної підтримуючої терапії (ЗПТ);
- поширення реабілітаційних програм.
В Києві є місце, що працює за такою моделлю – Молодіжний клуб "Street power" ВБО "Конвіктус Україна" створений для ефективної роботи з підлітковою аудиторією – цікаве та безпечне місце, в якому підлітки можуть змістовно провести дозвілля, а також отримати консультації фахівців проєкт.
ПОСЛУГИ Молодіжного клубу "Street power" ВБО "Конвіктус Україна"
проведення індивідуальних та групових консультувань щодо профілактики/діагностики/лікування ВІЛ, ІПСШ, гепатитів, туберкульозу та інших соціально – небезпечних хвороб:
- консультування з питань вживання ПАР та зменшення шкоди, профілактики передозувань;
- проведення консультування з питань безпечної сексуальної поведінки, збереження репродуктивного здоров’я, контрацепції;
- консультації психолога (групові, індивідуальні);
- тестування на ВІЛ, тестування на 10 видів наркотиків;
- скринінг – анкетування на туберкульоз;
- видача витратних матеріалів: презервативів, лубрикантів, спиртових серветок (відповідно до потреб клієнта);
- видача інформаційно-освітніх матеріалів;
- перенаправлення у разі потреби до ЛПЗ, партнерських НУО.
- послуги з організації та проведення дозвілля: кіноклуб, гуртки з рукоділля, дизайну та пошиття одягу, щоденно настільні ігри, настільний футбол, настільний теніс.
Дані були оприлюднені під час Медіахаку для журналістів на тему "Що ти знаєш про підліткову наркозалежність?", проведений ВБО “Конвіктус Україна” за фінансової підтримки МБФ "Альянс громадського здоров’я" в рамках реалізації програми "Прискорення прогресу у зменшенні тягаря туберкульозу та ВІЛ-інфекції шляхом надання універсального доступу до своєчасної та якісної діагностики та лікування туберкульозу, розширення доказово обґрунтованої профілактики, діагностики та лікування ВІЛ-інфекції, створення життєздатних та стабільних систем охорони здоров’я", яка реалізується за підтримки Глобального фонду для боротьби зі СНІДом, туберкульозом та малярією.
Автор: Наталія Захарчук