Генетичні особливості
Постійні зуби можуть збиватися в купу через великий розмір або недостатнє місце для росту, тобто маленької щелепи. Може вийти так, що великі зуби передалися у спадок від тата, а маленька щелепа від мами.
Також на тему: Що треба знати про зубні пасти з фтором
Шкідливі дитячі звички
Багато дітей смокчуть великий палець. Більшість малюків самостійно відмовляються від цього до двох – чотирьох років. Але якщо звичка зберігається до шести-семи років, то це може призвести до зміщення передніх зубів і звуження верхньої щелепи, що впливає на ріст зубів.
Звичка гризти та прикушувати нігті також може призвести до пошкодження емалі та втрати зубів. У такому випадку може знадобитися необхідність встановлення пластинки та брекетів.
Неправильний догляд за ротовою порожниною
Батьки нерідко балують малюків солодким молоком або соком у пляшці поза основним прийомом їжі. Але після появи перших зубів не можна давати дитині солодкі суміші під час сну чи протягом дня. Краще пригощати дитину солодким лише під час їжі. В іншому випадку зростає ризик розвитку карієсу.
Якщо дитина хоче постійно смоктати або пити з пляшечки, спробуйте замінити сік на просту воду. Карієс руйнує емаль, що може призвести до втрати молочного зуба завчасно. Після цього зуби можуть зміщуватися через порожнє місце і заважати росту постійних зубів.
Правильний догляд за ротовою порожниною допоможе знизити ризик кривих зубів, навіть якщо причина в генетиці. Ось основні правила:
- Регулярно відвідувати стоматолога. Вперше відвідати стоматолога рекомендується після появи першого зуба. Фахівець розповість про ризики розвитку карієсу, покаже, як правильно доглядати за порожниною рота малюка. Постійне спостереження у стоматолога допоможе якомога раніше розпочати виправлення прикусу.
- Стежити за кількістю солодкого та появою шкідливих звичок. Збалансоване харчування вбереже дитину не лише від проблем із зубами, а й допоможе правильно рости та розвиватися усьому організму. А деякі шкідливі звички, наприклад, гризти нігті, можуть говорити про підвищену тривожність. Щоб допомогти дитині впоратися із цим, рекомендується звернутися за допомогою до дитячого психолога.