Так, якщо ми хвилюємось або виконуємо фізичні навантаження, ЧСС росте, а якщо перебуваємо у спокої – падає. При цьому на ЧСС впливає також стан здоров'я – як загального, так і серцево-судинної системи.

Також на тему В Україні провели першу операцію на серці за допомогою робота Da Vinci

Отже, ЧСС – це корисний інструмент для лікарів, за допомогою якого вони можуть об'єктивніше оцінити стан пацієнта.

Яким має бути пульс

Норму ЧСС визначають за пульсом у стані спокою. Залежить пульс від віку людини (чим вона молодша, тим вищий пульс), статі (у жінок пульс нерідко вищий), зросту (що нижча людина, тим вищий пульс), шкідливих звичок, настрою, загального стану здоров'я та приймання ліків. У дітей нормальними вважаються такі показники:

  • від 0 до 3 місяців – 107 – 181 удар на хвилину;
  • від 3 до 6 місяців – 104 – 175 уд./хв.;
  • від 6 до 9 місяців – 98 – 168 уд./хв.;
  • від 9 до 12 місяців – 93 – 161 уд./хв.;
  • від 1 року до 1,5 років – 88 – 156 уд./хв.;
  • від 1,5 до 2 років – 82 – 149 уд./хв.;
  • від 2 до 3 років – 76 – 142 уд./хв.;
  • від 3 до 4 років – 70 – 136 уд./хв.;
  • від 4 до 6 років – 65 – 131 уд./хв.;
  • від 6 до 8 років – 59 – 123 уд./хв.;
  • від 8 до 12 років – 52 – 115 уд./хв.;
  • від 12 до 15 років – 47 – 108 уд./хв.;
  • від 15 до 18 років – 43 – 104 уд./хв.

Більшість дорослих ЧСС в стані спокою має від 60 до 100 ударів на хвилину. При цьому, якщо людина регулярно виконує фізичні навантаження, у стані спокою її пульс може бути нижчим від середньостатистичної норми – наприклад, від 40 до 60.

Причина може бути в тому, що фізичні вправи зміцнюють серцевий м'яз і дозволяють йому перекачувати більший об'єм крові за одне скорочення. І тоді можна говорити про індивідуальну норму (але з'ясовувати її необхідно у лікаря).

Відхилення від норми пульсу

Також, якщо ЧСС людини у спокої виходить за референсні значення, це може вказувати на проблеми зі здоров'ям. Так, ЧСС у спокої понад 100 називають тахікардією, а менш як 60 – брадикардією.

ЧСС може збільшуватись не тільки під час фізичних навантажень, але й при стресі, у відповідь на підвищення температури тіла, при деяких незапальних захворюваннях або зниженні об'єму крові. Сама собою тахікардія захворюванням не вважається, проте відсутність лікування при тривалому збереженні симптому може призвести до серцевої недостатності, інсульту або раптової серцевої смерті.

Низьким пульс також може бути не тільки через регулярні вправи, але і на тлі приймання бета-блокаторів. Як і тахікардія, брадикардія – це не саме порушення, а його ознака. Небезпека в тому, що занадто низька ЧСС може вказувати на нездатність серця ефективно качати кров.

Іноді тахікардія або брадикардія розвиваються через аритмію – порушення серцевої провідності, при якому відбувається зміна частоти, ритмічності та регулярності скорочень серцевого м'яза. Крім прискореного або уповільненого пульсу, при аритмії можуть виникати "зайві" (передчасні) серцеві скорочення передсердь або шлуночків або відчуття, що серце "пропускає" удар.

Якщо на тлі порушень пульсу або серцевого ритму у вас є такі симптоми, як задишка, слабкість, запаморочення, перед непритомний стан або непритомність, порушення пам'яті, біль або відчуття дискомфорту в грудях, необхідно викликати бригаду швидкої допомоги.