Ранній прикорм, дієта та гени: експертка спростувала найпоширеніші міфи про дитячу алергію

Діти народжені весною частіше стають алергіками. Алергію можна отримати у спадок від батьків. Введення раннього прикорму – основна причина алергії у малюків. Де правда, а де міф 24 каналу розповіла лікарка-алергологиня клініки AirDoc Анастасія Левченко.

Також на тему: Знайшли простий спосіб знизити ризик харчової алергії

Міф 1. Ранній прикорм спричиняє алергію

Більшість українських мам помилково вважають, що введення раннього прикорму може спричинити харчову алергію у малюка. Тому вони не поспішають прощатися з грудним вигодовуванням. Насправді ж вводити прикорм бажано у віці 5 – 7 місяців, оскільки у цей період відбувається формування імунітету.

У тримісячному віці дитина починає втрачати материнські антитіла, тож чим більше вона отримає різноманітної їжі, тим краще, бо надалі організм буде адекватно реагувати на фрукти, яйця, м’ясо та іншу їжу. Ризик виникнення алергічної реакції вищий, коли прикорм починають вводити після того, як імунна система малюка вже сформувалась.

Міф 2. Щоб запобігти алергії у малюка, мамі потрібно дотримуватись дієти

Досить поширена думка про те, що під час грудного вигодовування в раціоні мами мусить бути лише гречка та галети, які не спричинять алергічну реакцію у дитини. Тому українські мами героїчно сидять на дієтах, чим шкодять не лише собі, а й малюку. Це неправильно, бо під час вигодовування потрібно, щоб у меню були овочі, фрукти, м’ясо. Звісно, у розумних межах.

Під питанням лише коров’яче молоко. Ще один аргумент на користь смачного меню для мами: нереалізоване бажання нормально поїсти впливає на її емоційний стан. Коли мама голодна, вона переживає стрес, а це призводить до антигенного навантаження, яке може запустити механізм харчової алергії у дитини.

Міф 3. Атопічний дерматит – це харчова алергія

Атопічний дерматит – це ураження шкіри, яке у більшості випадків є генетичним захворюванням, що пов’язане з порушенням синтезу білків. Тобто не існує зовнішнього алергену, який стає подразником та провокує реакцію. За статистикою, з десяти дітей з дерматитом лише у 3-4 може виявитись справжня харчова алергія.

Так склалося, що будь-яке подразнення або висипку на тілі дитини батьки пов’язують з алергічною реакцією. Але після огляду в алерголога стає зрозуміло, що у дитини пітниця, псоріаз або суха шкіра. Ще один міф: непереносність лактози – це алергічна реакція. Алергени тут ні при чому, просто в організмі відсутній фермент, який розщеплює лактозу.

Міф 4. Алергію не треба лікувати, дитина її переросте

Хоча легкі форми алергії у дітей дійсно можуть зникнути з часом: в основному це стосується проявів харчової алергії. Але якщо алергічна реакція важка – нею треба керувати, щоб не запустити хворобу. Лікувати потрібно поліноз, реакцію дитячого організму на шерсть тварин, пилових кліщів. Тож не варто сподіватись, що алергія зникне сама по собі. Можна згаяти час і завдати непоправну шкоду здоров’ю.

Також на тему: До яких наслідків може призвести прийом антибіотиків у дитячому віці

Міф 5. Алергія – невиліковна хвороба

Сучасна медицина може вилікувати більшість дитячих алергічних хвороб: алергічний риніт, ангіоневротичний набряк, астму, контактний дерматит, алергію на ліки, харчову алергію, кропив’янку та інші… Так, лікування може тривати від одного до трьох років, але здоров’я того варте. Прекрасні результати у лікуванні алергії дає асіт-терапія.

Її суть полягає у тому, що пацієнту регулярно вводять спеціальний препарат (у формі спрею, драже, або ін’єкцій), який містить мікродози алергену. По суті, це тренування імунної системи, своєрідна «вакцинація» від алергії. Ефективність методу – 80% відсотків пацієнтів прощаються з хворобою назавжди.

Алергія – спадкова хвороба

Частково правда. Якщо батьки мають алергію, цілком ймовірно що її матимуть і їхні діти. Втім генетично передається не сама алергія, а лише схильність до неї. Наприклад, якщо в одного з батьків є алергічна реакція на арахіс, малоймовірно що саме на цей продукт буде реагувати організм дитини. Найчастіше у спадок від батьків дістається алергічний риніт або астма.

Діти народжені весною частіше стають алергіками

Правда. Якщо дитина народилася в період цвітіння берези, існує великий відсоток того, що вона захворіє на поліноз (алергічне захворювання слизових оболонок носа й очей, яке спричинює пилок рослин – ред.) Цей факт доведений науковими дослідженнями.

Взагалі ж, якщо запитати у хворого на поліноз дату його народження, у більшості випадків виявиться, що це березень, квітень або травень. Найбезпечніші місяці для народження, коли мова йде про алергію, тривають з серпня по березень.