1700 нових вірусів
Дослідники аналізували зразки льоду з льодовика Гулія, розташованого на Тибетському плато на висоті близько 6 кілометрів. Результати показали, що кількість вірусної інформації у цих зразках в 50 разів перевищує те, що зазвичай знаходили у льодовиках.
Також на тему В Україні померла перша людина від гарячки Західного Нілу
Ці віруси, які були виявлені у ядрі льодовика Гулії, належать до прокаріотів, тобто вони інфікують бактерії та археї, і не становлять загрози для людей, тварин або рослин.
Для чого вчені досліджують віруси з льодовиків
Метью Саллівен, співавтор дослідження та мікробіолог, зазначив, що зібрані геноми вірусів дозволяють науковцям, які працюють над льодовиковими проєктами в інших частинах світу, відкривати історії, які були збережені в цих "природних морозильниках" та краще розуміти, якою була земля тисячі років тому.
Вчені працювали із ДНК, взятою з дев'яти ділянок льодовика з глибиною в 310 метрів, кожна з яких представляла різні часові періоди. Їхній аналіз пролив світло на вірусні групи, які змінювалися залежно від кліматичних умов, і як вони реагували на зміни клімату протягом тисячоліть.
Цікаво, що науковці встановили, що понад 70% вірусів, знайдених у льоду, є унікальними для льодовика Гулія і раніше не були ідентифіковані. Лише 12% із них були відомі за межами Азії, а менш як 1% спостерігалися у не льодовикових середовищах.
За словами Саллівана, краще розуміння цих древніх вірусів може надати суттєву допомогу у прогнозуванні майбутніх кліматичних і біологічних змін на планеті.