Люди з нервовою анорексією часто тривожні та мають підвищений рівень стресу. Це замкнене коло, оскільки сам по собі стрес є ключовим тригером у розвитку розладів харчової поведінки, пише 24 Канал.
Дивіться також Ранкові звички, які допоможуть знизити тиск
Чому під час стресу часто не хочеться їсти та чим це небезпечно
Іноді буває складно визначити, який стан виник першим. Проте нервова анорексія зазвичай з’являється у тих людей, які відчувають хронічний стрес або посттравматичний стресовий розлад (ПТСР).
Дослідники з Гарвардського університету зазначають, що хронічний стрес може впливати на використання організмом калорій та поживних речовин у різний спосіб.
Так, у такому стані підвищуються метаболічні потреби. Якщо людина не дотримується поживної дієти, може виникнути дефіцит калорій, через що починається неконтрольоване схуднення.
Під час стресу організм потребує більше кисню, енергії та поживних речовин. Саме тому частина людей переїдає. Однак під час гострого стресу адреналін навпаки пригнічує апетит.
Також часто людям банально може не вистачати часу та мотивації для приготування їжі. Ба більше, заклопотані своїми проблемами, вони забувають їсти. А оскільки організм у стані стресу потребує більше поживних речовин, починається втрата ваги.
Крім цього, сам по собі стрес запускає ланцюгову реакцію поведінки, яка може негативно впливати на звички харчування в майбутньому. Дослідження, опубліковане у журналі ScienceDirect, показує, що стрес може провокувати розвиток нервової анорексії.
Стрес може спровокувати розвиток анорексії / Shutterstock
Як контролювати стрес та вагу
- Харчуйтесь правильно. Збалансоване харчування може підтримувати здорову імунну систему та відновлювати пошкоджені клітини. А також забезпечує організм енергією, яка необхідна для подолання стресових подій.
- Нормалізуйте апетит. Тим, кому під час стресу зовсім не хочеться їсти, можуть допомогти спеціальні препарати, як-от "Подорожника сік" від компанії "Лубнифарм". Основа цього засобу – сік подорожника, який містить глікозид ринантин, флавоноїди, полісахариди та інші біологічні речовини, які підвищують секреторну функцію шлунка та покращують апетит. Крім цього, він багатий на вітамін С. "Подорожника сік" слід вживати за 15 – 30 хвилин до їжі тричі на день, по одній столовій ложці.
- Намагайтеся рухатися. Фізична активність допоможе знизити кров'яний тиск та рівень гормонів стресу. Аеробні вправи, такі як ходьба та танці, збільшують частоту дихання та серцевих скорочень, завдяки чому клітини насичуються киснем. Це знижує напругу у м'язах, включно з серцем. Якщо не хочете займатися будь-яким видом спортом, намагайтеся більше гуляти. Це також фізична активність.
- Медитуйте та спробуйте дихальні вправи. Під час стресу людину часто тривожать погані думки. Тому експерти радять медитацію та повільні дихальні вправи, адже це допомагає зменшити м'язову напругу, знизити частоту серцевих скорочень та заспокоїти розум. Щоразу, коли ви відчуваєте стрес, дихайте повільно, зосереджуючись на кожному вдиху та видиху. Завдяки цій простій дії вмикається парасимпатична система, яка може допомогти заспокоїтися.
- Зверніться до психолога чи психотерапевта. Відчуття самотності посилює стрес. А обговорення своїх почуттів та проблем із людиною, якій довіряєте, може суттєво допомогти. Часто покращити стан дозволяє просте усвідомлення того, що ви не самотні.
- Практикуйте баланс між роботою та особистим життям. Відсутність відпочинку призводить до вигорання та збільшує рівень стресу. Не нехтуйте відпустками, а у вихідні справді відпочивайте. Плануйте веселі заняття чи хобі хоча б раз на тиждень. Саджайте квіти, читайте, насолоджуйтесь музикою, гуляйте у парках, готуйте, дивіться серіали, малюйте, ліпіть із пластиліну, складайте Лего – варіантів безліч. Головне, робіть те, що вам справді подобається.
- Дотримуйтесь гігієни сну. Стрес може викликати порушення сну. З підвищеним рівнем тривожності висипатися справді складно. Проте намагайтеся спати 7 – 9 годин на добу. Для того, щоб засинати швидше, намагайтеся бодай за годину до засинання вимкнути телевізор та відкласти гаджети.