Про те, як винайшли антибіотики – читайте у матеріалі 24 каналу.
Коли винайшли антибіотики
Ця історія починається ще задовго до того, як медицина почала набувати сучасних обрисів. Наприкінці 1980-х років вчені розкопали скелет, родом з історичної суданської області Нубії. За підрахунками науковців, людина жила у 350-х роках нашої ери.
Зверніть увагу Карантин в Україні: все, що потрібно знати про ефективний та здоровий час вдома
На кістках вчені виявили сліди тетрацикліну – антибіотика, який допомагає від венеричних захворювань і навіть може пригнічувати збудники чуми.
Розкопки скелету / Фото: скриншот з відео
"Проба кісток позначена міткою тетрацикліну, а популяція вживала їжу з вмістом тетрацикліну у своєму дієтичному режимі", – зазначено у медичній бібліотеці США.
► Лікування ран запліснявілим хлібом
В Стародавньому Єгипті, Китаї та в Греції відкриті рани лікували за допомогою запліснявілого хліба. Там були поживні мікроби, які справді мали антибактеріальний ефект. Та все ж, перші серйозні кроки науковці зробили вже у XX столітті.
Запліснявілим хлібом лікували рани / Фото: naurok.com
Антибіотик пеніцилін
Британський бактеріолог Александр Флемінг у 1928 році винайшов перший відомий у світі антибіотик – пеніцилін. А зробив це взагалі випадково. Просто поїхав у відпустку, а в чашці Петрі – посудині для досліджень – залишив бактерії стафіолококу і гриб Penicillium notatum.
Александр Флемінг / Фото: medprosvita
Організм розростався склом, а коли Флемінг повернувся з канікул, то зауважив: Penicillium notatum забруднив усю посудину. Там, де була пліснява, бактерій стафілококу не було. Тоді Флемінг і зрозумів, що цвілеві гриби перешкоджають розповсюдженню бактерій.
Флемінг надихнувся на подальший експеримент, і виявив, що культура цвілі перешкоджає зростанню стафілококів навіть при розведенні у 800 разів. Він назвав діючу речовину пеніциліном,
– розповіли у Нобелівському комітеті.
Цікаво БЦЖ vs коронавірус: чи впливає вакцина проти туберкульозу на COVID-19
Першим антибіотик випробував поліцейський
Упродовж 12 років Александр Флемінг намагався зацікавити проєктом колег з медицини, але йому ніяк не вдавалося. Зрештою, бактеріолог і сам покинув ідею. Та її у 1940 році підхопили інші дослідники: вчені Оксфордського університету Говард Волтер Флорі та Ернст Боріс Чейн.
Говард Волтер Флорі та Ернст Боріс Чейн / Фото: daju-spravku
Науковці виділили пеніцилін з продуцентів – тобто організмів, що його продукували. На початку 1941 року пеніцилін ввели чоловіку з важкою стафілококовою інфекцією. Це був перший пацієнт – оксфордський поліцейський Альберт Александр. Він заразився недугою, коли подряпав руку до шипи троянди. Звідти збудник і потрапив до крові. Науковцям не вдалося врятувати життя Александра, бо кількість пеніциліну була замалою для повного курсу лікування.
Натомість вже у наступному, 1942 році, Флорі і Чейн таки одержали необхідну кількість препарату для порятунку хворих. За це відкриття дослідники отримали Нобелівську премію з фізіології та медицини.
Стрептотріцин винайшов уродженець Київщини
Вже через 10 років, у 1952 році, Нобелівську премію за відкриття ще одного антибіотика забрав американський дослідник, уродженець Київщини, єврей Зельман Абрахам Ваксман.
Зельман Абрахам Ваксман / Фото: Укрінформ
Ще в 1940-х роках Ваксман і його команда відкрили стрептотріцин. Цей антибіотик був особливо цінним для медичної сфери, адже допомагав лікувати тяжке легеневе захворювання – туберкульоз. Після кількох років досліджень і тестувань стрептотріцин почали широко використовувати. Ваксман запустив величезний дослідницький механізм: за життя він відкривав програми, які дозволяли іншим науковцям шукати антибіотики. Так за кілька наступних років учені знаходили все більше й більше протибактеріальних препаратів.
А ось в останні роки жодних нових класів антибіотиків вчені не виявили. А все тому, що розробка антибактеріальних ліків стала надто дорогою і непривабливою для фармацевтичних компаній. А ще інфекційні хвороби з летальних перетворилися на такі, які можна спокійно вилікувати: стафілокок, гонорея, сифіліс – усі ці недуги тепер стали такими, які при правильному лікуванні не становлять загрози для життя.
Світова медична спільнота у другій половині ХХ століття розслабилася: антибіотики давали змогу легко боротися з інфекціями. А дарма заспокоїлися, адже вже за кілька років після винайдення таких ліків збудники хвороб почали проявляти антибіотикорезистентність.
Це стійкість бактерій до одного або кількох антибіотиків. Насамперед вона виникає через безвідповідальне ставлення до прийому препаратів. Неконтрольоване та неправильне призначення ліків "навчає" бактерію боротись з тим чи іншим класом антибіотиків.
Гонорея пристосовується до організму
Так, наприклад, венерична хвороба гонорея "вчиться" пристосовуватися до людського організму, незважаючи на антибіотики. Для того, аби вилікувати трипер, потрібно одночасно застосовувати ін'єкції і таблетки.
Читайте більше Гонорея: що треба знати про найпоширенішу хворобу, яка не має симптомів
Однак деякі інтернет-аптеки в Англії пропонували пацієнтам лише пероральні ліки. Коли пацієнт вживав тільки один вид препаратів, бактерія набувала стійкості до антибіотиків. Відтак, запевнила головна лікарка Британії Саллі Девіс, якщо не дотримуватися рекомендацій медиків, гонорея може просто стати невиліковною хворобою.
Не варто вживати антибіотиків під час грипу
Міністерство охорони здоров'я рекомендує не займатися самолікуванням та не переривати курс антибіотиків. А ще – використовувати їх тоді, коли призначає лікар. Не рекомендуйте антибіотики родичам, друзям, колегам – тобто взагалі не радьте ліків нікому. Цим мають займатися лише експерти. Остання порада – не варто вживати антибіотики під час грипу.
У МОЗ радять не займатись самолікуванням / Фото: healthcenter
"Грип – це вірусне захворювання. Антибіотики мають здатність пригнічувати функціонування або вбивати бактерії та певні мікроорганізми. Тому для лікування грипу призначають виключно противірусні препарати, які, до речі, не вилікують вас від грипу одразу, однак вони сприятимуть швидшому одужанню та пом’якшенню симптомів", – запевнили у МОЗ.
І, традиційно, бонусна порада: регулярно мийте руки, уникайте контакту із хворими людьми та вчасно робіть щеплення. Такі прості речі справді рятують від сотні, якщо не тисячі недуг.