Відкриття представила дослідники зі Стенфордського медичного університету. Їх пілотне дослідження показало, що кетодієта, яку застосовують у поєднанні з антипсихотичними препаратами, не тільки покращує метаболічне здоров'я пацієнтів, а й значно покращує їхній психічний стан.
Дивіться також Гаванський синдром: що це та наскільки небезпечно
Як може допомогти кетодієта при психічних розладах
Стандартне лікування серйозних психічних захворювань, таких як шизофренія або біполярний розлад, зачасту включає прийом антипсихотичних препаратів. Ці ліки можуть провокувати метаболічні побічні ефекти, зокрема ожиріння. Це може стати причиною відмови від прийому препаратів.
Та нове дослідження доводить, що кетогенна дієта може бути ефективним доповненням до стандартного лікування.
Нагадуємо, що кетодієта – це не якийсь супер вибагливий і суворий тип харчування. Цей тип дієти характеризується низьким вмістом вуглеводів, високим вмістом жирів і помірним вмістом білків.
Гіпотеза підтвердилась
Учені проведи дослідження, до якого залучили учасників, які страждають на шизофренію або біполярний розлад і мають метаболічні порушення,. Вони дотримувалися кетогенної дієти без обмеження калорій упродовж 4 місяців.
Результати експерименту показали, що до кінця періоду кетогенної дієти учасники не лише покращили свої метаболічні показники, а й помітно поліпшили свій психічний стан.
"Ці результати вказують на можливість оборотності метаболічних і психічних змін унаслідок застосування кетогенної дієти", – ідеться у дослідженні.
Більше про перспективу відкриття
Один з авторів дослідження доктор Шебані Сетхі вважає, що ці результати дуже важливі, адже свідчать про можливість управління психічним здоров'ям через дієту. На практиці це ж означає, що кетогенна дієта може стати ефективним інструментом у лікуванні психічних захворювань, крім стандартних методів терапії.
Учені планують продовжити досліджувати цю тему, аби краще зрозуміти механізми впливу кетогенної дієти на метаболічне і психічне здоров'я. Для пацієнтів це важливо, адже вони отримають альтернативні методи лікування, або ж посилення основної терапії і, як бонус, мінімізацію побічних метаболічних ефектів.