Наскільки ефективна гомеопатія та чи може вона нашкодити: пояснення лікарки

Прибутки від продажів вимірюються сотнями мільярдів доларів США, частка глобального ринку складає 50% від обсягів продажів фармацевтичних препаратів, а прогнозовані на найближчі роки темпи середньорічного зростання (CAGR) навіть дещо перевищують швидкість збільшення ринку лікарських засобів.

Також на тему Що таке аюрведа та чи може вона лікувати

Що таке гомеопатія та чим небезпечні тенденції її популярності, 24 Каналу розповіла Олена Щербак, персональна лікарка lilo.

Коротка історія гомеопатії

Винахідником таких препаратів називають німецького лікаря Самюеля Ганемана, який жив і працював близько 250 років тому. Як й інші науковці свого часу, для вивчення дії ліків на людський організм, він проводив досліди на собі.

Під час вживання хініну, який тоді застосовували для лікування малярії, виявив у себе симптоми цього захворювання і сформулював гіпотезу про те, що подібне лікується подібним. На практиці це працювало так: якщо у людини сталася діарея, то лікувати її треба чимось, що викликає діарею у здорової людини. Тільки дозування ліків має бути мізерним.

Впливати на організм, як ліки, такі препарати не можуть. Водночас самі гомеопати не бачать в цьому жодної проблеми. Вони вважають, що вода, яка є основою розчину, вміє запам'ятовувати інформацію з активної речовини та передавати її людському організму.

Чому гомеопатія популярна і в чому її небезпека для здоров'я

Коли гомеопатія виникла, медицина була набагато небезпечнішою і менш вивченою, ніж зараз: кровопускання, травматичні процедури без знеболювання, застосування отрут типу ртуті тощо. Тому популярність цього напрямку в ті часи зрозуміла – результат без болю та зайвих ризиків.

В наші дні дуже потужно працює реклама, частина людей має хибне розчарування в суті доказовій медицині, а хтось вірить в дієвість через пережитий ефект плацебо. При цьому на сьогодні жодне подвійне сліпе клінічне дослідження (особливо жорсткий спосіб проведення експерименту для усунення можливих суб'єктивних спотворень результатів) не змогло довести, що гомеопатія справді працює.

У 2015 році австралійські науковці опублікували результати масштабного дослідження ефективності гомеопатії. Аналіз охопив опубліковані англомовні клінічні праці, що проводилися у різних куточках світу з 1997 до 2013 рр. – 57 систематичних оглядів ефективності гомеопатії, 176 індивідуальних досліджень, що стосуються 61 захворювання. Неспростовних доказів, що гомеопатія працює краще, ніж пустушка, знайти не вдалося.

Якщо із застудою, грипом чи бронхітом, які часто лікують за допомогою гомеопатії, це нестрашно, бо подібні захворювання можуть минути без особливих наслідків для організму і без лікування, то у випадку з більш серйозними захворюваннями, як онкологія чи ВІЛ, можна згаяти час і втратити можливість вилікуватися або запобігти заподіянню надмірної чи непоправної шкоди здоров'ю.

На ці ризики також накладається недостатній контроль якості таких препаратів – часто гомеопатія залишається поза увагою офіційних регуляторів, оскільки не включена в прийняту систему охорони здоров'я.

Приміром, Управління продовольства та медикаментів США (FDA) застерегло батьків від використання гомеопатичного препарату проти болю при прорізуванні зубів у немовлят, оскільки в ході тестування цього препарату було виявлено, що вміст беладонни у вироблених таблетках неоднаковий та має концентрацією, що в рази перевищує вказану на упаковці.

Офіційне ставлення до гомеопатії у країнах із розвиненою доказовою медициною негативне. Так, США зобов'язали виробників гомеопатії вказувати на упаковці, що препарати не мають доведеної ефективності. Велика Британія не рекомендує призначати пацієнтам гомеопатичні препарати та припинила фінансування гомеопатії.

Самі гомеопати поки не можуть достеменно пояснити, як саме працюють такі препарати, але водночас критикують клінічні дослідження за упередженість щодо вивчення дієвості гомеопатії через відсутність у методології індивідуалізованого підходу, на якому базується гомеопатичне лікування.