Перспективи застосування бактерій

Деякі бактерії від природи здатні заражати та знищувати пухлинні клітини. Це робить їх дуже перспективними помічниками у боротьбі з онкологічними захворюваннями.

Також на тему Свербляча цятка на нозі виявилась смертельним раком: історія хвороби Емі

Проте така терапія залишається справою майбутнього: вченим досі не вдається подолати деякі важливі обмеження, пов'язані з використанням бактерій. Зокрема, зберігається небезпека, що мікроби почнуть атакувати здорові клітини і так ослабленого організму.

Нове дослідження бактерій

Важливий крок на шляху застосування бактерій у боротьбі з раком зробили китайські біологи з Медичної школи Шеньчженьського університету. Їм вдалося отримати два ефективні і досить безпечні штами кишкової палички (Escherichia coli) і успішно випробувати їх на тваринах.

Перший штам E. coli mp105 сконструйований таким чином, щоб атакувати різні види раку, але він не здатний виживати в організмі. Цей штам вводиться внутрішньовенно і атакує ракові клітини, включаючи асоційовані з пухлиною макрофаги – імунні клітини, які під дією сигнальних речовин, що виділяються пухлиною, перестають виконувати свою природну функцію і натомість захищають її саму. Виконавши цю роботу, вже за кілька годин бактерії mp105 гинуть.

Другий штам, m6001, живе довше, проте його безпека для людини забезпечується іншим механізмом. Ці бактерії чутливі до глюкози, але їхня реакція на цукор протилежна звичайній. Замість того, щоб рухатися до області з підвищеною концентрацією глюкози, m6001 намагаються її уникати. Ракові клітини споживають глюкозу виключно швидко, тому її вміст у пухлини істотно нижчий, ніж у здорових тканинах, і m6001 накопичуються в ній, руйнуючи її клітини.

Ефективність нового лікування

Вчені перевірили обидва штами на лабораторних мишах, показавши, що вони дійсно пригнічують пухлину. Але особливо результативні штами виявилися при спільному застосуванні: клітини mp105, що вводяться внутрішньовенно, справляють систематичну дію, а m6001, які накопичуються локально, руйнують щільні пухлини. Помітних побічних ефектів для решти організму дослідники не виявили.

Зрозуміло, це лише перше випробування та перший крок, проте він дозволяє сподіватися на появу нової терапії у лікуванні онкологічних захворювань.