Суть експерименту
Для того, щоб краще зрозуміти ефект розподілу, вчені з Інституту Макса Планка (Німеччина) провели експеримент з мишами, які повинні були знайти в лабіринті шматочок шоколаду. У них було три спроби знайти частування, яке завжди було розміщене на одному і тому ж місці, але дослідники змінювали тривалість інтервалу між спробами.
Варто прочитати Фактор, який знижує генетичну схильність до раку
Що виявили вчені?
В ході експерименту дослідники помітили, що в короткотерміновій перспективі триваліші перерви заважали тваринам згадати, де знаходиться шоколад.
Миші, яких навчали з довгими інтервалами між тренуваннями, не могли швидко запам'ятати розміщення шоколаду. Але на наступний день чим довше була пауза, тим краще була пам'ять у мишей,
– розповіла нейробіологиня Аннет Око.
Тож вчені вирішили проаналізувати активність нейронів в медіальній префронтальної корі мозку (ділянка, яка відповідає за процеси навчання).
Вони очікували побачити, як послідовні фази навчання реактивують одні і ті ж нейронні шляхи. Втім, тварини виконували одні й ті ж дії з тією ж інформацією.
Логічно було б припустити, що після довгої перерви мозок інтерпретує наступну фазу як нову подію, і обробляє його за допомогою інших нейронів.
Скільки часу повинна тривати перерва
Вчені резюмували, що така дія нейронів свідчить про те, що перерви між фазами навчання можуть зміцнити довгострокову пам'ять.
У мишей оптимальний інтервал між фазами навчання склав від 30 до 60 хвилин. Більш короткі або більш тривалі паузи не давали ніякого значущого ефекту на наступний день.