Комусь може навіть задатися, що ми вже не здатні на прояв емоцій. Психологиня Альона Щербань розповіла 24 каналу, чому так відбувається і що робити.
Також на тему: Як побороти тривожність: поради психологині
Альона Щербань
“Якщо негативні емоції у великій кількості збираються протягом тривалого часу, то порушують нашу внутрішню саморегуляцію та самоконтроль, які й відповідають за чергування збудження та гальмування. Внаслідок чого організм "застряє" у напруженому стані та не дозволяє нам проявляти емоції та плакати”.
Коли не плакати – це норма
Отже, сьогодні нікого з українців не здивуєш станом, коли причини для сліз є, і бажання їх виплакати… А самі сльози відсутні. Чи є це нормою?
Не плакати – цілком нормальна реакція для людини яка живе у стані постійного стресу. Відсутність сліз – своєрідна захисна реакція нашого організму на небезпеку. Щоб вижити, ми на деякий час блокуємо свої природні бажання, перестаємо бути чутливими до обставин. А коли небезпека минає, можемо розплакатись без жодних на те причин.
Про це часто розповідають українці, яким вдалося врятуватись з окупованих територій чи опинитись у безпечному місці. Тому вважати, що ваша душа з початком війни стала черствою не варто.
Плакати кожного дня – це нормально
Знайте, що ненормальною є війна, а не ваші реакції на неї. Тож, якщо ви не можете зупинитись і плачете щодня – значить цього потребує ваша психіка для утримання рівноваги.
Якщо людина зациклюється лише на особистих переживаннях і забуває про все інше: не хоче повноцінно харчуватися, не дбає про гігієну і власну безпеку – їй потрібна підтримка рідних і допомога спеціаліста. Сьогодні українцям варто усвідомити, що ми живемо у новій реальності і оскільки вона може тривати досить довго, треба до неї адаптуватися.
Альона Щербань
“Бажано навчитися діяти раціонально, дбати про своє фізичне і психічне здоров’я, пам’ятати, що всі наші емоції (відсутність сліз, чи їх велика кількість) – це абсолютно нормально. Не забувайте, турбуючись про себе та близьких ви наближаєте нашу перемогу”/
Навантажуємо м’язи, звільняємо мозок
Ніхто не буде сперечатися, що нині рівень стресу у нас на максимумі від самого початку війни, а це вже майже рік. Постійне стримування емоцій негативно впливає на фізичний та психічний стан, адже під час плачу ми даємо вихід почуттям та нервовій напрузі. Ця корисна фізіологічна реакція на стрес допомагає вивільнити окситоцин і ендорфіни, так звані гормони щастя. До того ж плач зменшує рівень стресу, допомагає заспокоїтися та полегшує фізичний біль.
Психіка дає тілу команду, бий або біжи. Але велика кількість людей сидять на місці без будь-якої можливості або бажання бити чи бігти. Важливо розуміти, що для того, щоб зберегти психологічне здоров'я – нашим м'язам треба дати навантаження.
Кортизол та адреналін дають тахікардію, м'язи напружені, кінцівки холодні, бо відтік крові з них спрямований до життєво-важливих органів. При примусовому фізичному навантаженні тіло розслаблюється, розум заспокоюється і утримується від панічних нападів. Отже, навантаження у такий період є обов'язковим, хоча б у вигляді зарядки, ходьби, прибирання, бігу. Інакше ваш стрес, страх або негатив перейде в стан депресії або паніки.
Як повернути емоції
Альона Щербань
“Хтось може дати волю почуттям лише на самоті. Комусь, щоб увійти у гострий емоційний стан, потрібна підтримка близької людини, з якою можна відверто поговорити. Навчиться проговорювати свої почуття. Розкажіть близьким чому вам страшно або чому ви відчуваєте жаль та печаль. Промовляйте ці почуття, намагайтесь встановити контакт з ними. Дозволяйте себе жаліти”/
Пам’ятайте, що найголовніше для психологічного здоров’я – це дихання. Спробуйте зайнятися дихальними практиками. Коли ми щось стримуємо, то робимо це з уповільненням дихання. Посилити його означає посилити контакт зі своїми почуттями та їх виразом. Добре у цій справі допомагає озвучувати голосом видихи. Вдихайте через ніс, а видихайте голосно через прочинений рот.
У ситуації коли людина перебуває у стані глибокої депресії і не може розплакатись навіть коли дуже цього хоче, варто звернутись за допомогою психолога.