Препарат "Оземпік", який містить діючу речовину семаглутид став надзвичайно популярним і відомим у медичних колах. Лише протягом 2022 року в США було видано приблизно 40 мільйонів рецептів на цей засіб.

Також на тему У США схвалили застосування антибіотиків після сексу: кому це потрібно

Призначення "Оземпіку"

"Оземпік" має здатність підвищувати виробництво інсуліну в організмі при підвищеному рівні цукру в крові. Він також зменшує вироблення глюкози печінкою та глюкагону, гормону, який здатен підвищити рівень цукру в крові.

Крім цього, цей препарат може уповільнювати процес перетравлення їжі у шлунку (процес транзиту їжі через шлунково-кишковий тракт відбувається повільніше) і зменшувати апетит. Ці властивості роблять його важливим інструментом для боротьби з надлишковою вагою. Крім того, він включений до переліку життєво важливих та необхідних лікарських препаратів.

Інструкція до препарату не надає даних про його потенційну ефективність при схудненні. Проте ця сама діюча речовина, семаглутид, під іншою торговою назвою "Вегові" (Wegovy), застосовується з цією самою метою.

Нове дослідження препарату

Однак, вчені з Університету Британської Колумбії (Канада) провели перше об'ємне дослідження на рівні популяції, щоб вивчити можливі побічні ефекти на шлунково-кишковий тракт у пацієнтів, які не страждають на діабет і використовують ці препарати для зниження ваги.

Згідно з отриманими даними, ліки, які є агоністами GLP-1, такі як Wegovy, Ozempic, Rybelsus та Saxenda, пов'язані з підвищеним ризиком розвитку серйозних захворювань, таких як параліч шлунка, панкреатит та порушення функції кишківника.

Дослідники вивчили записи про претензії щодо медичного страхування приблизно 16 мільйонів пацієнтів у США. Вони також проаналізували дані людей, яким з 2006 по 2020 рік призначали семаглутид або ліраглутид – два основні агоністи GLP-1. Всього до групи увійшли 4144 особи, які приймали ліраглутид, 613 осіб, які приймали семаглутид, і 654 особи з контрольної групи, які приймали бупропіон-налтрексон.

Небезпека "Оземпіку"

Дослідники проаналізували записи, щоб побачити, у скільки пацієнтів розвинулося одне з чотирьох шлунково-кишкових захворювань, і порівняли цей показник між учасниками.

В порівнянні з бупропіоном-налтрексоном агоністи GLP-1 показали:

  • У 9,09 разу вищий ризик панкреатиту, або запалення підшлункової залози, що може спричинити сильний біль у животі та в деяких випадках вимагати госпіталізації та хірургічного втручання.
  • У 4,22 раза вищий ризик непрохідності кишечника, при якому їжа не може пройти через тонку або товсту кишку. Це призводить до спазмів, здуття живота, нудоти та блювання. Залежно від тяжкості може знадобитися хірургічне втручання.
  • У 3,67 раза вищий ризик гастропарезу, або паралічу шлунка, який обмежує проходження їжі зі шлунка в тонку кишку і призводить до блювання, нудоти та болів у животі.

Також вчені виявили вищу частоту захворювань жовчовивідних шляхів – групи захворювань, що впливають на жовчний міхур. Але різниця не виявилася статистично значущою.