Як пише BBC, особистість формується під впливом багатьох чинників.
Так, генетична спадковість, друзі, школа, в якій ви вчились, та багато інших факторів зіграли свою роль в становленні тієї людини, якою ви є сьогодні.
Дослідження свідчать, що вже в перші місяці після народження в поведінці немовляти є ознаки його майбутньої особистості. Щоправда, це не означає, що наш характер залишається геть незмінним з цього віку, щоправда, його основні риси починають виявлятися практично з перших днів життя.
Одне з найперших багаторічних досліджень в цій галузі розпочало подружжя психологів з Нью-Йорка Стелла Чесс і Александр Томас у 1950 роки.
Дослідники спостерігали за 133 дітьми від народження до 30 років, а також спілкувались з їхніми батьками. Ґрунтуючись на своїх спостереженнях, психологи визначили дев'ять типів дитячого темпераменту, які базуються на активності дитини, її настрої та здатності зосереджуватися.
Вчені також встановили певні закономірності між різними аспектами поведінки та розділили всіх дітей на три групи: "легкі", "важкі" і "повільні".
Дослідження Чесс і Томаса показало, що ті учасники експерименту, яких у дитинстві визначали, як "легких" або "важких", потрапили до таких ж категорій й у юнацькому віці. Вчені, однак, не намагались встановити залежність рис характеру дорослих від дитячого темпераменту.
Насправді, психологи лише зовсім нещодавно задалися питанням, чи існує взаємозв'язок між характером дитини і особистістю дорослого. Хоча темперамент дитини не обумовлює стовідсотково дорослу особистість, зв'язок між ними, безперечно, є.
Звичайно, що й система оцінювання темпераменту дитини помітно змінилася з плином часу. Замість дев'яти типів сьогодні вчені визначають темперамент за трьома доволі широкими параметрами. В різних школах психології використовують різні терміни, але в цілому вони зводяться до таких категорій.
"Свідомий контроль", який визначає здатність дитини до самоконтролю і зосередження (наприклад, вміння опиратися спокусі привабливих іграшок), "негативні емоції" – наскільки часто дитина відчуває страх та розчарування, і "екстраверсія", яка пов'язана з рівнем активності дитини, її здатністю товаришувати.
В нещодавньому російському дослідженні 45 батьків оцінили темперамент своїх дітей за цими трьома категоріями в віці семи місяців, а потім за основними параметрами дорослої особистості – екстраверсією і нейротизмом – у вісім років.
Порівняння результатів опитування виявило певні закономірності. Немовлята, які набрали більше балів за параметром "екстраверсія" (вони, приміром, частіше всміхалися), у віці восьми років, як правило, демонстрували нижчий рівень невротизму (тобто, були більш емоційно стабільними).
А ті малюки, хто отримав вищі оцінки в категорії "свідомий контроль", у дорослішому віці мали вищі показники сумлінності. Якщо ваше немовля демонструє неабиякий рівень уваги, - гарна новина: в підлітковому віці він чи вона, вочевидь, будуть акуратними.
Втім, простежити пряму залежність можна було не завжди. Так, малюки, які багато посміхались і поводились дружелюбно, не обов'язково виявлялися екстравертами в більш дорослому віці. Отже, наш характер в ранньому дитинстві не визначає долю напевно.
Втім, це дослідження надає додаткові докази того, риси характеру, які виявляються в перший рік життя складають основу подальшого розвитку особистості.
Зауважимо, особливості темпераменту, виявлені в ранньому дитинстві, зберігаються й значно пізніше. Такого висновку дійшли чеські дослідники, які порівняли результати оцінки особистості в віці 1-2,5 і 40 років. Варто, однак, не забувати, що попри деяку схожість між характером дитини і дорослого, наша особистість постійно розвивається протягом життя.
Риси характеру поступово окреслюються протягом перших років життя. Вже в три роки поведінка дитини великою мірою свідчить про те, яким буде її характер у дорослому віці.
Цю думку підтвердило багаторічне дослідження, результати якого нещодавно оприлюднили. В 1975-1976 роках науковці лондонського Інституту психіатрії оцінили поведінку тисячі трирічних дітей за показниками: "добре пристосовується", "некерований", "впевнений", "загальмований" або "стриманий".
Коли тести на особистість провели з цими ж людьми у віці 26 років, всі показники залишились практично на попередньому рівні.
Протягом майже трьох десятиріч риси характеру практично не змінились. Так, приміром, "впевнені" діти в дорослому віці демонстрували набагато вищий рівень екстраверсії, ніж "загальмовані".
Читайте також: Українці пояснили, чому їхні діти зникли з вулиць