Як впоратися з наслідками стресу: поради лікаря, які можуть покращити самопочуття

Фактично стрес – сукупність несприятливих факторів, які викликають фізичну чи емоційну напругу і змушують тіло та психіку шукати вихід із ситуації, інформує 24 Канал.

Читайте також Алергія на амброзію: які симптоми і лікування

Про те, як стрес впливає на здоров'я, а також як можна залишатися в таких умовах працездатним і енергійним, розповів головний лікар першої команди ФК "Динамо" (Київ) Андрій Шморгун.

Які захворювання можуть проявлятися на фоні стресу

Стрес може ускладнити розв’язання повсякденних завдань, вибудовування міжособистісних стосунків, а також суттєво вплинути на здоров'я. Наприклад, на тлі нервового напруження нерідко виникає депресія та порушення сну.

Стрес негативно впливає на здоров'я / Фото Shutterstock

За словами Андрія Шморгуна, при гострому стресі, який виникає у потенційно небезпечній ситуації, м'язи різко напружуються – так організм прагне захиститися від травм та болю, якщо доведеться битися чи втекти від загрози. У нормі, коли небезпека відступає, тіло розслабляється, функціонування всіх систем нормалізується.

Однак при хронічному стресі релаксація не настає зовсім або ж відбувається дуже рідко чи недостатньо відчутно. Через це тіло і психіка завжди перебувають у напрузі, що може призвести до болю в області плечей, шиї та голови.

Стресові ситуації запускають реакцію, яка безпосередньо відповідає за підтримку гомеостазу організму, адаптацію до факторів зовнішнього середовища та виживання у небезпечних умовах. Саме ця система викликає викид кортизолу, через що підвищується концентрація глюкози у крові – це необхідно для отримання енергії та оперативного пошуку виходу із загрозливої ​​ситуації. Відповідно хронічний стрес може загрожувати розвитком інсулінорезистентності та цукрового діабету другого типу.

Постраждати може й дихальна система: при гострому стресі дихання частішає, іноді виникає задишка. На тлі хронічного стресу у людей можуть загострюватись респіраторні та аутоімунні захворювання, хронічна обструктивна хвороба легень (ХОЗЛ) та бронхіт. У деяких випадках навіть існує ризик астматичного нападу, а також через гіпервентиляцію може статися панічна атака.

З боку шлунково-кишкового тракту при стресі можуть виникнути такі ускладнення, як біль, здуття, запор або діарея, печія, спазми стравоходу або кишечника, нудота. Крім того, у деяких людей під час стресу змінюється апетит: це може бути як відмова від їжі, так і невгамовний голод.

Стрес впливає на апетит / Фото Shutterstock

Як адаптуватися до стресу

Існує низка тактик, спрямованих на розвиток навичок адаптації до стресу та релаксації.

Щоб було легко справлятися з постійною напругою, потрібно навчитися розпізнавати тригери. Наприклад, можна робити перерви у перегляді, читанні чи прослуховуванні новин, обмежити час у соціальних мережах, скоротити спілкування з людьми, після контакту з якими систематично відчувається виснаження.

Також важливо регулярно займатися спортом (ефективною є навіть звичайна ходьба). Фізичні вправи знижують напругу в тілі, стимулюють вироблення дофаміну та ендорфінів, покращують настрій та сон.

Крім цього, можуть бути корисними і медитативні практики: вони допомагають налагодити контакт із тілом і швидше приходити до тями після стресових ситуацій.

Андрій Шморгун наголошує: важливо знайти заняття, які допомагають відволіктися, заспокоюють і приносять задоволення. Такі активності дозволяють принести в життя більше радості та заповнити внутрішній ресурс, який активно витрачається через стрес.

Зрештою, щоб відчути себе краще, також можна поділитися переживаннями з близькими людьми, звернутися до громадських організацій чи фахівця — психолога або психотерапевта. Немає нічого соромного в тому, щоб попросити допомоги: це важливий прояв турботи про себе.

Будь-яка діяльність допомагає побороти стрес / Фото Shutterstock

Харчування під час стресу

Кожна людина по-різному реагує на стрес: хтось починає "заїдати" свої переживання, а в когось зникає апетит.

Коли людина пропускає прийом їжі, це призводить до загострення почуття голоду та ще більшого стресу для організму. Пропустивши обід чи вечерю, люди відчувають дратівливість та втому. Тому так важливо намагатися їсти навіть за зниженого апетиту.

Отже, страх, паніка і тривога – нормальні відчуття під час стресу. Щоб вони не поглинули повністю, можна навчитися адаптуватися до цього стану, більше піклуватись про себе та налагодити свій спосіб життя та харчування.

Більше про наслідки стресу: інтерв'ю з Андрієм Шморгуном