Загальновідомо, що тілесні покарання можуть спричинити деструктивні психологічні та фізіологічні реакції. Також доведено, що навіть легкі ляпаси можуть призвести до порушень у роботі головного мозку, які можна порівняти із наслідками серйозного насильства, та погіршити когнітивний розвиток дитини.
Також на тему Як спілкуватись з рідними, які живуть у зоні бойових дій і не хочуть виїжджати
Нове дослідження виховання дітей
У новому дослідженні, проведеному психологами з університету Квінсленду та Університету Гаджа Мада, було виявлено, що в різних регіонах світу ставлення до тілесних покарань може сильно відрізнятися. Дослідники проаналізували відповіді 6760 батьків із восьми розглянутих країн, які мають дітей віком від 2 до 12 років.
За результатами дослідження не було виявлено явного зв'язку між повною законодавчою забороною тілесних покарань та зміною виховних практик, батьківських переконань та поведінки.
В яких країнах найчастіше фізичне покарання дітей
Для німецьких батьків фізичне покарання дітей виявилося найменш прийнятним серед розглянутих країн. Також у Німеччині зафіксували найнижчий рівень використання ударів та сприйняття виховання як особистої справи.
Водночас в Іспанії, де тілесні покарання теж повністю заборонені, опитування показало найвищу частоту примусових методів виховання, а нетерпимість до насильства щодо дітей там виявилася зовсім не таким високим, як у Німеччині.
Крім того, іспанці лідирували у плані сприйняття виховання як особистої справи. У той самий час у цій державі батьки найкраще характеризували відносини з дітьми. Найгірше з дітьми ладнали гонконзькі батьки.
Найбільшу відкритість ідеї допустимості фізичних покарань продемонстрували австралійці. Близький рівень такої прийнятності виявили й у Гонконгу.
Дослідники дійшли висновку, що прості законодавчі заходи є недостатніми для поліпшення виховних практик та батьківських переконань. Необхідна системна робота з формування позитивної та дбайливої атмосфери у сім'ях для виховання дітей.