Однак із часом з'являється все більше інформації і про інший тип впливу коронавірусу на людей, які мають неінфекційні захворювання. Цей вплив не такий очевидний, проте не менш небезпечний. Мова про вплив COVID-19 на психічне здоров'я.
Також на тему: Вузли на щитоподібній залозі: чому виникають й чим загрожують
Щороку 10 жовтня у світі відзначають День психічного здоров'я. Це гарна нагода кожному з нас потурбуватися про нього. Україно-швейцарським проєктом "Діємо для здоров'я" розповів Здоров'ю 24, які негативні наслідки для психіки може спричинити коронавірус. Особливо ця інформація буде корисною людям, які мають хронічні неінфекційні захворювання – такі як серцево-судинні, аутоімунні, онкологічні, хвороби нирок, легень чи діабет.
Масштаб проблеми
Загалом люди з хронічними захворюваннями мають вищі ризики психічних розладів, особливо депресивного та тривожного. Пандемія ці ризики значно підвищила. Цьогорічне дослідження, опубліковане в науковому журналі Primary Health Care Research & Development, показало, що про погіршення психічного здоров'я у пацієнтів з неінфекційними захворюваннями під час пандемії свідчать 95% лікарів первинної ланки. Пандемія змусила людей по всьому світу довгий час відчувати страх, розгубленість, самотність та невизначеність.
Прояви психічних порушень
Негативний вплив на психічне здоров'я може чинити не лише безпосередньо коронавірусна інфекція. Такі необхідні заходи безпеки, як соціальне дистанціювання та фізична ізоляція, також можуть завдати великої шкоди хронічно хворим людям похилого віку чи з інвалідністю.
За даними дослідження, фактори фізичної та соціальної ізоляції пов'язані із самотністю та ризиком психічних захворювань у людей старших 50 років. Адже люди старшого віку особливо потребують соціальних зв'язків та участі у житті соціуму. Ізоляція та самотність можуть викликати у них генералізований тривожний чи депресивний розлади.
Вони можуть переживати великий стрес, емоційну нестабільність, можуть дратуватися чи кричати, а їхні харчові звички, фізична активність та сон можуть змінитися. У пацієнтів, які мали психічні розлади до пандемії, їхні прояви можуть загостритися. Необхідно бути уважними до таких змін, фіксувати їх та вчасно на них реагувати, за необхідності звертаючись до лікаря.
Серед психологічних наслідків COVID-19 є такі, що непомітні у перший час після хвороби, але суттєво впливатимуть на життя у майбутньому,
– розповідає Олександр Аврамчук, лікар-психолог кафедри клінічної психології факультету наук про здоров'я Українського католицього університету, кандидат психологічних наук.
За його словами, це, наприклад, особливості відчуття власного фізичного стану та тіла: відчуття немотивованої втоми, швидкого виснаження під час типової рутинної роботи, підвищена сонливість чи навпаки проблеми із засинанням без помітних стресових впливів, порушення апетиту і можлива поступова втрата ваги, інші незрозумілі фізичні відчуття, які не знаходять об'єктивного підтвердження після фізикального обстеження лікарем.
Можуть бути також зміни когнітивної діяльності, а саме погіршення запам'ятовування поточних речей чи змісту подій, труднощі у концентрації на діяльності, яка раніше давалась легко та без примусу, помітні труднощі у пригадуванні/орієнтуванні у знайомих місцях чи місцевостях, в т.ч. просторовому плануванні маршруту в уяві, часом порушення мовлення. І, нарешті, може спостерігатися високий рівень психоемоційного дистресу: погіршення опрацювання емоційного досвіду, емоційна нестійкість, повторювані періоди тривалого пригніченого настрою, немотивована тривога та/чи дратівливість, часом нав'язлива тривога та занепокоєння, що хвороба повернеться.
Стратегії самодопомоги
Кілька порад про те, як можна самостійно потурбуватися про своє психічне здоров'я, особливо і часи пандемії, надає провідна американська клініка Mayo:
Турбуватися про своє тіло: достатньо спати, зберігати регулярну фізичну активність, дотримуватися здорового харчування, уникати вживання алкоголю та куріння, обмежувати час, проведений за гаджетами, комп'ютерами та ТБ, а також достатньо розслаблятися та відпочивати, проводити час на природі.
Турбуватися про свою свідомість: дотримуватися регулярних рутинних справ, менше споживати новин зі ЗМІ, бути зайнятим роботою чи хоббі, встановлювати собі реалістичні пріоритети та задачі, фокусуватися на позитивних думках, за бажанням дотримуватися релігійних чи духовних практик.
Зберігати соціальні зв'язки: знайомитися – зокрема, в онлайні, ініціювати спілкування, робити щось для інших, підтримувати членів родини та друзів.
За детальнішою інформацією і конкретними порадами щодо того, як допомогти собі та іншим у реабілітації після COVID-19, можна звернутися до матеріалів від Всесвітньої організації охорони здоров'я. Головне - не залишати психічні та психологічні зміни непоміченими та вчасно на них реагувати.