Все про жіночий оргазм, фригідність та мастурбацію: відверте інтерв'ю з сексопатологом

Сексологія – що це?

Куншт: Що таке сексопатологія? Які основні проблеми галузі? Який науково-медичний інтерес сексопатолога, і ваш зокрема?

Сексопатологія – це розділ клінічної медицини, що вивчає розлади сексуальності – від функційних до структурно-органічних – для їхньої діагностики, лікування і профілактики. Деякі хвороби навіть потребують оперативного втручання. Наприклад, хвороба Пейроні – коли в статевому члені зростається сполучна тканина (аж до фіброзу й рубцювання), що суттєво ускладнює статеве життя чоловіка. Існують гормональні збої, які вимагають фармацевтичної корекції.

Сексопатологія допомагає вирішити багато проблем / unsplash.com

Крім того, є проблеми, пов’язані з "капітанським містком", тобто зумовлені неправильним сприйняттям, психотравмою, хибною оцінкою своїх можливостей. І те, й інше є проявами збою, розладами сексуальності. Усе це належить до розділу "сексопатологія". Поділ цих двох гілок є достатньо умовним, але дуже суттєвим. Одна з проблем полягає в тому, що часто люди, які, зрештою, звертаються до мене з певними проблемами, не знають, до кого йти – до сексолога чи сексопатолога. Але те й інше – це гілки одного дерева, що мають спільний корінь.

Щодо науково-медичних інтересів, то мені складно оцінити інтереси всіх сексопатологів, оскільки тут забагато мотиваційних параметрів. Мені колеги часто кажуть: "ти – жіночий доктор". Це правда, до мене у 90 % випадків ідуть жінки. Але це не означає, що в жінок більше проблем, ніж у чоловіків. Гасло на моєму сайті: партнерство чоловіка й жінки в заміжжі й поза шлюбом.

Тобто мене зацікавив "дволикий Янус" (міфологічний персонаж; символізує подвійність людської природи – прим. ред.) – андрогіни, які з’єдналися (також персонажі грецької міфології; істоти, котрі поєднують в собі чоловічі й жіночі ознаки – прим. ред.). Дуже часто, коли говорять про сексуальність, то передбачають наявність статевих актів.

Вважається, що вагіна і фалос – це вся сексуальність. У цьому полягає головна омана, оскільки з’єднуються, передусім, два характери, дві долі. Мене цікавить такого типу єднання, яке передбачає вибір, гармонію, проблеми, що порушують цю гармонію, включно з фізичною гармонією. На проблеми з якою часто звертають увагу і приходять до мене.

Жіноча фригідність: чому виникає та які наслідки?

Куншт: Основна тема, яка нас цікавить, – це жіноча фригідність. Із цим поняттям пов’язано багато міфів, тож чи можете ви прокоментувати, що цей термін позначає, яка можлива причина й наслідки цього явища?

Георгій: Frigidus перекладається з латини як "холодний". Термін цей є збірним і позначає багато станів. Найчастіше у "фригідної" жінки є відносна аноргазмія, тобто коїтальна аноргазмія – оргазм відчувати вона може, але не в партнерстві з чоловіком. Така жінка є "розбудженою", не фригідною, тому тут треба акуратніше користуватися термінами. А в побуті "фригідна" – значить, не знає, не вміє, не має статевого потягу та оргазму.

Принциповою відмінністю чоловічої й жіночої сексуальності є те, що природа створила для живих створінь певні "бублики" й "морквинки", які спонукають живу істоту до якої-небудь діяльності. Втамувати спрагу чи голод і так само отримати кульмінацію – оргазм – як винагороду. Це спонукає людей до коїтусу (злягання) і, як наслідок, продовження роду.

Багато жінок відчувають проблеми з оргазмом / unsplash.com

Отож чоловіки отримують цю винагороду з моменту початку сексуальної взаємодії. Перша еякуляція – це зазвичай і перший оргазм. А на початку сексуальної активності навіть може бути оргазм без еякуляції. Типово, що чоловік вже на початку статевого життя через заміщувальні форми реалізації статевої енергії (наприклад, мастурбацію) отримує автоматичну здатність досягнути кульмінації, "отримати морквинку".

Жінка зазвичай стартує не одразу, а поступово. Інтервал від початку усвідомленої генітальної (сексуальної – прим. ред.) діяльності до першого оргазму в різних жінок суттєво різниться…

Американська бізнесвумен, дев’ять онуків, п’ять дітей, перший оргазм отримала в 74 роки під час вагінального огляду онкогінеколога

Куншт: Ви маєте на увазі – від першого статевого акту?

Отже, старт повноцінного сексуального життя в жінки відбувається не одразу з моменту початку усвідомленої сексуальної діяльності. Це типово, що тільки через деякий час до цієї жінки прийде здатність отримати кульмінацію у вигляді оргазму. Але цей час може бути дуже коротким, два-три контакти, а може бути дуже довгим. У спеціалізованій літературі є такий приклад: американська бізнесвумен, дев’ять онуків, п’ять дітей, перший оргазм отримала в 74 роки під час вагінального огляду онкогінеколога.

Читайте також: Як займатися сексом в час пандемії коронавірусу

Водночас, у моєму лікарському досвіді була ситуація, коли трирічна дівчинка переживала, зі слів її матері, "припадки": вона падала на диван, охоплювала колінця ліктями, стискалася, напружувалася, червоніла, пітніла, потім розслабилася й задоволено посміхалася. Дитина, швидше за все, відчувала міотонічний оргазм.

Вона ще маленька, не знала значення слова "секс", але її організм уже стартував – під час напруження м’язів піхви, промежини й живота виникає оргастичний розряд (скорочення м’язів матки й піхви під час оргазму – прим.ред.). Тобто "пробудитися" можна і в 5, і в 70 років.

Куншт: Чи хочете ви сказати, що поняття "фригідність", як ми його знаємо, немає?

Георгій: До цього терміну вписують усі розлади реалізації жінкою своєї сексуальності, включно з нездатністю в принципі мати оргазм. Це називається конституційна аноргазмія. Таких жінок приблизно 0,5 % населення.

Куншт: Від чого ця принципова нездатність може залежати?

Георгій: Я можу тільки констатувати факт – так захотіла Матінка-природа. Немає наукових досліджень, які би показали, що саме на це вплинуло. Я не знаю, вирок це чи ні, оскільки бувають випадки, як із тією 74-річною американкою. Чому одна людина народжується з блакитними очима, а інша – з карими? Звідки це береться? Ви скажете: генетично.

Можливо, що ця проблема генетична, а може, під час пологів щось сталося або відбувся якийсь внутрішньоутробний процес. Може, на початковому етапі сексуального досвіду жінка отримала хибну інформацію, яка їй у подальшому завадила. Отож більшість жінок проходить етап так званої ретардованої аноргазмії (запізнювальної – прим. ред.) – те, що ми щойно описували. Оргастична функція пробуджується не одразу, а через певний час. У принципі, усі жінки можуть мати оргазм, тому що фізіологія оргастичного розряду однакова у всіх: є центр, є нервові волокна, настрій, є фізична стимуляція ерогенних зон.

Сексуальна освіта дуже важлива в сучасному світі / unsplash.com

Але пошук гармонійного поєднання – це завдання, яке здійснити надзвичайно складно, оскільки воно спирається на багато параметрів і величезну кількість дескрипторів: національні традиції, сексуальний досвід, статеву конституцію та ще багато чинників. До того ж, однакові умови можуть на кожного по-різному впливати.

Тому серед жінок із ретардованою аноргазмією можуть бути жінки, яких називають фригідними, але вони не є такими. Зазвичай у таких випадках ідеться або про ретардовану аноргазмію, або про коїтальну, коли жінка вже знає, що таке оргазм, уміє його відчувати, але не в статевому акті з чоловіком. Таких жінок, на жаль, відсотків 40.

Їм необхідні додаткові зусилля: мануальні, спільні, секс-іграшки… Ось чому збірний термін "фригідність" зазвичай вимагає уточнення. Важливо розуміти, що це не вирок, не ярлик, який можна чіпляти на лоба кожній другій жінці.

Відсутність оргазму і здоров'я

Куншт: Чи можуть у жінок, які є аноргазмічними, бути проблеми зі здоров’ям?

Проте для жінки, яка "розбуджена", тим більше мультиоргастична, – це проблема і психологічна, і фізіологічна. Жінка постійно (або дуже часто) відчуває емоційне напруження, яке не завершується оргастичним "розрядженням", і настає сексуальна фрустрація, унаслідок чого може змінюватися навіть характер!

Диспропорції, які виникають між очікуваннями й реалізацією, відсутність (або значний дефіцит) оргазму в партнерських стосунках, на мою думку, ще недостатньо аргументовані в літературі. Ми не говоримо про дистрофію серцевого м’яза чи втрату кальцію з кісток – проблеми спочатку виникають на функційному рівні, а не на структурно-органічному.

Але довготривала дисгармонія не виключає можливості формування гормонального дисбалансу та інших змін в організмі такої жінки. Аноргазмія породжує безліч проблем емоційного типу, які базуються на душевній дисгармонії. Для жіночої сексуальності психологічна сатисфакція є важливішою.

Куншт: Наскільки можливе виникнення онкозахворювання?

Георгій: Статистикою не володію, але у спеціальній літературі є вказівки на те, що фіброміоми(доброякісна гормонозалежна пухлина (вузол) в м’язовому шарі матки – прим. ред.) певною мірою пов’язані з нереалізованою сексуальністю. Але чи має це прямий зв’язок із відсутністю оргазму? Такі дослідження наразі не проводилися. Якось воно впливає, але статистично-достовірно сказати, що в усіх виникає якась онкопатологія, не можна.

Важливість сексуальної освіти

Куншт: Чи можете ви сказати, що проблеми з реалізацією сексуальності якоюсь мірою залежать від рівня сексуальної освіти, поінформованості загалом? Як вони пов’язані з рівнем сексуальної освіти?

Георгій: Немає прямої залежності. Так, інформаційний складник у сексуальній гармонії є, але це зазвичай певною мірою нейтралізується упродовж зростання партнерського сексуального досвіду.

Є ще одна омана: про вагінальний і кліторальний оргазми. Усі ерогенні зони інтегруються. Тобто сексуальне збудження формується завдяки інтеграції відчуттів із різних ерогенних зон. Найчастіше питома вага еротизації належить клітору, але не тільки. Пропорції можуть бути різні, у піхві є зони: точка G, точка А, точка U, заднє склепіння піхви, задня спайка, які в різних жінок по-різному реагують на сексуальну стимуляцію.

І в процесі накопичення сексуального досвіду якась зона може стати для цієї жінки більш актуальною або більш звичною. Це не означає, що інших немає, але ця для неї пріоритетна. Тому розділяти оргазми на вагінальний і кліторальний неправильно. Ще один аспект: анальний оргазм? Є такий. Але 90 % жінок вкрай негативно ставляться до стимуляції ануса, а особливо до анальних проникнень.

Але тоненька плівочка між анальним отвором і піхвою дозволяє члену стимулювати окрім анального кільця ще й вагінальні ерогенні зони: точка А, точка G. Мені відома клінічна ситуація, коли жінка отримує тільки анальний оргазм, інші – ні. Цей поділ на вагінальний і кліторальний я б назвав по-іншому: оргазм коїтальний (партнерський), який виникає під час статевого акту; та кліторальний оргазм, який виникає в разі альтернативної стимуляції клітора (наприклад, мануальної чи кунілінгуса).

Також на тему: Як урізноманітнити секс: для чого використовують анальні пробки та як це правильно робити

Жінка вважає, що вона фригідна на підставі того, що у статевому акті з чоловіком не відчуває оргазму

Георгій: Стартовий дефіцит інформації також може призводити до проблем. Наприклад, побоювання жінки щодо першого кроку (сексуального дебюту), коли під час спроб статевого акту під впливом страху виникає неконтрольоване захисне напруження м’язів геніталій, промежини, живота, що перешкоджає проведенню генітального контакту.

Брак інформації про сексуальність може викликати багато проблем / unsplash.com

Такий стан називається "вагінізм". Мені відомі випадки сімей, які декілька років перебували у цнотливому шлюбі, користуючись тільки альтернативними методами реалізації сексуальності. Це може бути зумовлено різними чинниками. Наприклад, дівчина прийшла до гінеколога, і їй грубо почали проводити дослідження; або груба спроба дефлорації (розривання дівочої пліви – прим. ред.), або зґвалтування.

Чи дезінформація: щось прочитала жахливе або почула про статевий акт, і поступово з цього формуються надмірні побоювання. А коли ще й була невдала спроба дефлорації, вони (побоювання – прим. ред.) посилюються. Повторні зусилля вже з партнером "забивають гвіздок" аж по капелюшок.

Сама думка про те, що потрібно вступити в статевий акт, уже викликає спазм. Це неадекватна, неправильна установка на інтерпретацію генітальних взаємодій, яка може бути викликана також і дезінформацією.

Куншт: А цей стан якось пов’язаний з аноргазмією?

Куншт: Здається, це вже проблема сексуальної освіти.

Георгій: Інколи це породжує проблеми. Жінка вважає, що вона фригідна на підставі того, що у статевому акті з чоловіком не відчуває оргазму. Тим більше, що він може докоряти: "ти ж фригідна!", а вона й погоджується: "ну так, напевно…". Це вже маніпулятивний підхід: ти не гарна, у тебе замалі груди, не відчуваєш оргазму…

Куншт: Що ви можете сказати про рівень сексуальної освіти в Україні? Чи варто її запроваджувати у школах, як це роблять в інших країнах?

Георгій: Недавно у ЗМІ був описаний приклад, коли з Німеччини сім’я в повному складі втекла в іншу країну, бо батьки не хотіли, щоби їхні діти в такому віці отримували доволі відверту інформацію. Ми маємо зважати не тільки на психофізіологію сексуальності, а й на всі можливі фактори впливу: етнічні та культурні традиції, соціологію, політику, релігію. Тому не можна давати категоричні судження.

Але в сім’ї має бути якийсь лікбез для дітей. Просвіта у вигляді лекцій не дуже ефективна, тому краще проводити тематичні бесіди, давати літературу, відеоматеріали (тільки без порно). Треба починати з 10–12 років. У більш ранньому віці ця інформація може бути сприйнята не зовсім адекватно. І чи потрібно воно дитині, якщо в дитини ще не дозріла особистість?

Дитина до 5 років – це ще не особистість. Інтерпретація, аналіз та особистісне ставлення ще невластиві такій дитині. Не всі однаково готові, але це не означає, що має бути вакуум. Його мають заповнювати люди з близького оточення.

Куншт: Якщо є ситуація, коли дитина рано проявляє інтерес, чи варто його тамувати?

Георгій: Наводжу приклад: мама переживає, що дочці дев’ять років, а вона вже "совається" на стільці, рукою зачіпає себе або щільно стискає стегна. Дівчинка вже, мабуть, "пробудилась", вона відчуває міотонічний або мануальний оргазм. Для неї це приємно, а заборони матері – це слова, звук.

У неї є реальний (фізіологічний) "формат" задоволення, і слова, які кажуть дорослі, у її віці ще не можуть конкурувати з власними відчуттями. У цьому віці більше діють емоції та відчуття, аніж повчання і слова.

Куншт: Тобто забороняти – шкідливо?

Георгій: Не можу сказати однозначно, але є статистичні дані, що жінки, які до статевого акту хоча б раз отримували оргазм, набагато рідше мають сексуальну дисгармонію в партнерських стосунках, ніж ті, які не знають, що це таке. Але не можна сказати, погано це чи добре. Дівча, яке навчилося отримувати оргазм за допомогою струменя води й у неї сформувався так званий дезадаптивний формат (який дуже важко змінити – прим. ред.) мастурбації.

Вона відчуває задоволення тільки так, і ці відчуття ніяк не можна відтворити в генітальних контактах із чоловіком. Тож, в одному випадку – благо, в іншому – тяжка шкода. Треба дивитися на ситуацію з усіх боків. Треба аналізувати конкретну людину в конкретному партнерстві з огляду на конкретні умови.