Про це повідомив міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко під час презентації результатів проведеного експрес-аудиту послуг для охорони психічного здоров’я, передає 24 канал. За його словами, з кожним днем кількість людей, які будуть відчувати наслідки для свого психічного здоров’я буде збільшуватись.

Читайте також: Як допомогти людям, які пережили зґвалтування: інтерв'ю з психотерапевткою

Навіть тих, хто зміг стійко перенести перші місяці війни, чекає ментальне виснаження. За нашими попередніми прогнозами на цю мить війни психологічної підтримки буде потребувати близько 15 мільйонів українців, з них близько 3 – 4 мільйонів потрібно буде призначати медикаментозне лікування,
– сказав Ляшко.

Які це вплине на систему охорони здоров’я

  • психічні розлади мають негативні наслідки в першу чергу на поширення серцево-судинних хвороб, діабету, артритів, астми та раку;
  • психічні розлади погіршують результати лікування хронічних хвороб та збільшують смертність від онкологічних хвороб;
  • понад 50% людей (в 4 рази частіше, ніж загальне населення) з психічними розладами мають також розлади сну, що часто призводять до хвороб органів дихання;
  • ризик смерті від раку під час депресивних розладів зростає на 50%, а від серцевих – на 67%;
  • серед осіб з ПТСР поширеніша гіпертонія, стенокардія, тахікардія, інші захворювання серця, виразка шлунка, гастрит і артрит. Окрім того, ПТСР часто спонукає до ризикової поведінки, що призводить до зловживання алкоголем, наркотиками чи деструктивної поведінки;
  • через пережиті травми деякі ризики для життя можуть наставати на 10 – 15 років раніше, ніж в середньому в популяції.

Що робитиме українська влада

МОЗ створило проєктний офіс для координації міжсекторальної взаємодії міністерств та громадських організацій.

Пріоритетні кроки роботи проєктного офісу на найближчий період:

  • глибинний аудит ресурсів із залученням представників ВООЗ, на основі якого буде розроблена модель системи надання допомоги;
  • навчання сімейних лікарів, психологів, соціальних працівників, освітян швидких методик психологічної підтримки з урахуванням потенційного впливу війни на психічне здоров’я;
  • адаптація до наших потреб мобільних застосунків ВООЗ, які даватимуть змогу робити самодіагностику та міститимуть техніки самодопомоги;
  • запуск великої комунікаційної кампанії для подолання стигми щодо звернення до психолога.