Про це повідомляють на Journal of Clinical Investigation.
Зробити це відкриття німецьким та американським вченим допомогло спостереження за десятьма російськими космонавтами, котрі в 2009-2011-му році брали участь у програмі симуляції польоту. Там вони по кілька місяців перебували в контрольованому середовищі та на ретельно складеному раціоні.
Читайте також: Шкода солі для організму – це міф
Науковці намагались щоденну кількість солі у їжі з 12 грамів (а саме стільки з'їдає середньостатистичний росіянин) зменшити до 6. Дослідники очікували, що піддослідні почнуть пити менше води і рівень натрію в їхніх організмах знизиться. Однак вийшло навпаки: космонавти стали пити більше води, ніж коли були на високосольовій дієті.
У висновку один із авторів дослідження, ад’юнкт-професор медицини та молекулярної психології й біофізики з Університету Вандербільта Дженс Тітз розповів, що на високосольовій дієті тіло хоче не допустити втрати води. Тому ниркам доводиться шукати спосіб збільшити вміст води в організмі. А коли в організмі більше води, людині менше кортітиме пити.
Також, на думку Тітза, для того, щоби робити запаси води, тіло потребувало більше енергії.
Науковці також провели схожий експеримент на мишах, де з'ясували, що миші на високосольовій дієті з'їдали вдвічі більше корму, ніж ті гризуни, кому давали менше солі. Більше того, у гризунів із першої групи відбувалося розщеплення м’язового білку, який перетворювався на сечовину.
Професор медицини з Гарвардської медичної школи Марк Зідель підкреслив, що результати дослідження демонструють, наскільки зміна кількості солі в раціоні здатна вплинути на метаболізм жирів та протеїнів у організмі, на харчові звички та питний режим, а ще спричинити психологічні зміни.
Якщо ви їсте всього менше, то автоматично з’їдаєте менше солі. Тож мій підхід – трохи більше займатися спортом та в цілому їсти менше",
– порадив професор Тітз.