Нова стратегія вже показала хороші результати під час тестування у лабораторних умовах. Вчені сподіваються, що вона також може бути ефективною проти вірусів корони.

Читайте також Вчені назвали захворювання, причиною якого можуть бути перепади тиску

Про створення пасток

Останні кілька років команда експериментувала з програмуванням ДНК, щоб скласти її у блоки та пластинки, а потім зібрати у форму, яка нагадує оригамі. У своїй новій роботі дослідники вирішили дізнатись, чи зможуть вони застосувати цю технологію для виготовлення порожнистих тіл розміром приблизно з вірус, які б затиснули його і запобігли зараженню клітин.

Вони розпочали з фігури під назвою ікосаедр, що складається з 20 трикутних поверхонь. Використовуючи ДНК-оригамі, вони створили напівоболонку з 180 субодиниць, а її центр вирівняли молекулами, які зв’язуються з вірусами. Щоб уловлювачі не розкладалися в рідинах організму, зовнішні поверхні опромінили ультрафіолетовим світлом і обробили поліетиленгліколем та оліголізином.

Виготовлені пастки вчені протестували на лабораторних клітинних культурах, що містили сироватку миші, а також людські клітини та віруси. Протягом 24 годин структури залишалися стабільними в сироватці крові та успішно захоплювали 2 різних типи вірусів: гепатит В та аденоасоційовані віруси. В обох випадках пастки перешкоджали вірусам заражати клітини людини.

Навіть проста напівоболонка правильного розміру демонструє помітне зниження активності вірусу. Якщо ми помістимо 5 місць прив’язки вірусу зсередини, наприклад, відповідні антитіла, ми вже зможемо блокувати вірус на 80%, а якщо включимо більше, то досягнемо повного блокування,
– говорить автор дослідження Хендрік Дітц.

Інші застосування пасток

Наступним етапом, кажуть дослідники, буде випробовування пасток на мишах. Також вони очікують, що людський організм буде добре їх переносити. Але в кінцевому підсумку команда сподівається, що основну технологію побудови наноструктур з ДНК-оригамі, можна буде використовувати в інших програмах, зокрема:

  • в якості полівалентного носія антигену для вакцинації;
  • як носій ДНК чи РНК для генної терапії;
  • як транспортний засіб для доставки ліків.