Для того, аби знизити або відвернути радіаційне опромінення щитоподібної залози внаслідок аварій на ядерних установках, МОЗ розробило Регламент щодо проведення йодної профілактики. Головний санлікар країни Віктор Ляшко розповів, що його застосовуватимуть у випадку виникнення радіаційної аварії.
До теми Як Чорнобильська катастрофа вплинула на геном українців: результати міжнародних досліджень
Відповідний наказ Міністерства охорони здоров'я (№408) зареєстрували в Міністерстві юстиції 16 квітня 2021 року.
При радіаційній аварії на ядерній установці радіоактивні речовини та ізотопи йоду можуть викинутись у навколишнє природне середовище.
Віктор Ляшко
“ Йодна профілактика належить до термінових заходів спрямованих на запобігання негативного впливу ранньої фази радіаційної аварії. Вона полягає в застосуванні препаратів стабільного йоду впродовж перших 6 годин після поглинання радіоактивних ізотопів йоду щитоподібною залозою".
Як йод може захистити від радіації
- Прийом йоду припиняє або тимчасово гальмує функції утворення гормонів щитоподібної залози (тиреоїдних гормонів), які визначають активність перебігу метаболічних процесів в організмі людини.
- Оскільки у хімічну структуру цих гормонів входить йод, після прийому стабільного йоду щитоподібна залоза блокується. Тож радіоактивні ізотопи йоду не потрапляють до щитоподібної залози та не накопичуються в ній.
- Це значно зменшує або відвертає радіаційне опромінення щитоподібної залози й знижує ризик негативних наслідків для здоров'я людини.
У регламенті йдеться, що прийом йоду одночасно з надходженням радіаційної "хмари" є ефективним. Але важливо, аби препарат був випитий не пізніше ніж через 6 годин після викиду радіаційних частинок в атмосферу.
Чи можна вживати йод "для профілактики"?
Одноразовий прийом йодовмісних препаратів практично не позначається на стані здоров'я дітей та дорослих. Але стабільне вживання йоду, особливо у великих дозуваннях, збільшує ризик гіпотиреозу (зниження функції щитоподібної залози). Тому йод не можна приймати без необхідної на це причини.