Насамперед потрібно сісти за стіл перемовин зі всіма ключовими гравцями бізнесу. Таку думку в ефірі програми "6/9" на 24 каналі висловила ексміністерка охорони здоров'я Зоряна Скалецька.
Зверніть увагу Буде 18 – 20 тисяч хворих, – Скалецька сказала, що українців чекає в грудні
Перемовини з бізнесом
Вона зауважила, що аграрний сектор має свої нюанси, енергетичний – свої, так само як розважально-ресторанний та інші. Безсумнівно, що у них вже давно випрацьована своя позиція.
Тому поговоривши, почувши їхні запити, можна дійти до певного рішення. Зокрема про те, скільки днів їм може бути достатньо, аби піти на обмеження.
Хоча б 14 днів – це той термін, за який можна буде говорити про сповільнення поширення вірусу. Тоді це працюватиме на зміну кривої,
– підкреслила Скалецька.
Й наголосила, що буде спільне рішення з бізнесом, тому не матиме опонентів. Про це знатиме кожен українець, залучений до того чи іншого його сектору.
Як можна компенсувати втрати
"Другий варіант – менш реалістичний, але намагатися можна. Знаю, що в нас є величезний дефіцит бюджету. Але все одно можна говорити з міжнародними партнерами про те, що нам необхідна певна сума, аби піти на локдаун та компенсувати людям втрати", – зазначила Скалецька.
У нас немає цих грошей у власному бюджеті, на відміну від Франції, наприклад. Але втрати, яких зазнає країна, це не лише про кількість життів,
– зауважила ексміністерка.
Вона пояснила, що у довгостроковій перспективі від них страждатиме країна, економіка та суспільство. Адже питання не лише в тому, що деякі лікарі вигорять настільки, що вже не можуть працювати, навіть якщо пандемія закінчиться.
"Це також не питання лише медичної системи. А взагалі того, хто у суспільстві залишиться жити, працювати та платити податки. Це питання виживання країни. І саме в такій аргументації можна говорити про певну фінансову підтримку", – вважає Скалецька.
Всі країни закривалися, – Скалецька
За словами ексміністерки, вищезгаданий варіант є доволі проблемним. Проте не варто говорити, що взагалі нічого не треба робити – мовляв, так було у скандинавських країнах. Адже там був дуже високий рівень смертності. По-друге, там завжди дивилися на динаміку поширення вірусу.
Важливо ВООЗ: Пандемія вийшла за рамки надзвичайної ситуації
"Коли у вересні ця динаміка була дуже швидкою, бо студенти повернулися на навчання, там закрили університети. Вони почали йти на обмеження. Тобто немає такого, що якась країна вирішує, що закривати нічого не потрібно", – зазначила вона.
Й наголосила, що всі країни свого часу закривалися – у той чи інший спосіб. Мешканці Австралії, наприклад, майже 2 місяці сиділи вдома – з жорсткою комендантською годиною, локдауном та штрафами.