Що таке синдром самозванця
Те, що називають синдромом самозванця, – це комплекс переживань, куди входять емоційні стани, думки, ставлення себе. Через те, що людина одночасно відчуває багато всього, психологи використовують термін "синдром". Застосовують його не в медичному сенсі, а щоб передати складний склад переживань.
Читайте також: Розрив відносин може серйозно нашкодити здоров'ю чоловіків
Синдром самозванця не є захворюванням — у Міжнародній класифікацій хвороб його немає.
Коли люди кажуть, що у них синдром самозванця, вони можуть переживати певні ситуації. Наприклад, людина спокійно виконує на роботі звичні завдання та починає переживати, коли отримує нове завдання, пов'язане з більшою відповідальністю.
Переживання зазвичай з'являються у певні моменти: під час іспитів, спортивних змагань, нового проєкту на роботі, публічного виступу. Для кожної людини є своя ситуація, в якій вона починає відчувати невпевненість у собі, страх не виправдати очікування, тривогу через відповідальність.
Симптоми синдрому самозванця
Люди описують свій стан приблизно так:
Я почуваюся не на своєму місці, Мені здається, що я всіх обдурив, і скоро всі побачать, що я недостойний цієї посади або Мені страшно братися за цю справу, бо інший впорається краще мене.
Людям зручно називати специфічні переживання певними словами. І в цьому сенсі термін "синдром самозванця" навіть корисний: людина з її допомогою краще розуміє, що відбувається, дізнається про свої переживання за описами інших і може позначити проблему, щоб про неї говорити.
Психологічні причини симптому самозванця
З погляду психології, за псевдодіагнозом "синдром самозванця" стоять глибші переживання. Люди, коли говорять про синдром самозванця, відчувають:
- Потреба бути найкращим і страх того, що це не так. Людині постійно доводиться оцінювати себе та порівнювати з оточуючими. При цьому, коли йому здається, що він "програє", виникають настільки сильні почуття, що він може відмовитися від спілкування з людьми та ситуацій, у яких він, за його власними уявленнями, не найкращий.
- Страх невдачі. Людина турбується у ситуаціях, коли її дії хтось оцінює. А якщо припускається навіть невеликої помилки, починає відчувати сором і провину.
- Неможливість прийняти свої досягнення та чужу похвалу. Людина неадекватно оцінює свою працю, за допомогою якої вона досягла високих результатів, і їй соромно приймати похвалу за такі незаслужені, на його думку, успіхи. Або в людини низька самооцінка, немає досвіду заохочення, і вона не звикла, що її можуть оцінювати позитивно.
- Страх та почуття провини через успіх. Вину відчуває людина, яка вважає непристойним виділятися. Страх через успіх може з'являтися від думки, що як тільки людина визнає свої досягнення, від нього вимагатимуть ще більше і на цьому новому рівні вона вже не впорається.