Як передається поліомієліт

Поліовірус передається при прямому контакті із зараженою людиною або через заражену їжу і воду. Інфіковані люди можуть тижнями поширювати вірус з фекаліями. Хворі люди без симптомів теж можуть передавати вірус іншим, наприклад через кашель і чхання або через предмети, на яких є частинки фекалій.

Також на тему: "Це мій подарунок дітям світу": як винахідник вакцини від поліомієліту відмовився від патенту

Поліомієліт – захворювання, яке майже побороли. Завдяки вакцинації ним хворіють рідко, існує три типи поліомієліту. Другий і третій тип вважаються знищеними. Перший тип все ще живий, але за 2020 рік ним захворіло всього 140 осіб. Іноді спалаху захворювання відбуваються в регіонах, де немає широкого доступу до вакцини або де люди рідко вакцинуються.

Симптоми поліомієліту

У більшості заражених людей, приблизно 72%, симптомів немає. У 25% симптоми схожі на грип:

  • біль в горлі;
  • жар;
  • втома;
  • нудота;
  • головний біль;
  • біль в животі.

Ці симптоми зазвичай тривають від двох до п'яти днів, а потім хвороба проходить сама по собі. Таку форму хвороби називають непаралітичним поліомієлітом.

У деяких людей симптоми важчі:

  • парестезія – відчуття поколювання в ногах;
  • менінгіт – інфекція оболонки спинного або головного мозку (зустрічається приблизно у 1 з 25 осіб з поліомієлітом);
  • параліч – людина не відчуває кінцівки (зустрічається приблизно у 1 з 200 осіб з поліовірусною інфекцією, таку форму називають паралітичним поліомієлітом).

Від 2 до 10 зі 100 людей з паралічем згодом вмирають, бо захворювання зачіпає дихальні органи й людина вмирає від задухи. Після лікування від поліомієліту може розвиватися синдром постполіомієліту. Під час нього може бути:

  • прогресуючий біль в м'язах або суглобах;
  • втома;
  • атрофія м'язів;
  • проблеми з диханням або ковтанням;
  • порушення дихання, пов'язані зі сном, наприклад апное уві сні.

Зазвичай синдром постполіомієліту проявляється через кілька десятиліть після захворювання, у віці 30 – 40 років.

Діагностика та лікування поліомієліту

Для діагностики зразок мокротиння з горла, зразок калу або спинномозкової рідини перевіряють на поліовірус. Від поліомієліту не існує лікування, хворому надають паліативну допомогу:

  • дають знеболювальні;
  • використовують портативні апарати ШВЛ для полегшення дихання;
  • застосовують фізіотерапію для запобігання втрати м'язової функції.

Вакцинація проти поліомієліту

Від поліомієліту існує дві вакцини, які вводять всім дітям. Перша – це інактивована вакцина. Її вводять в перший рік життя. Друга – жива вакцина, яка містить живий ослаблений вірус. Їй проводять ревакцинацію в 18, 20 місяців і в 14 років. Цю вакцину не колють, а просто закопують в рот.

Якщо людину в дитинстві не прищепили, то перед виїздом в країни, небезпечні по поліомієліту, рекомендується зробити вакцину.