Жуйка не відрізняється від решти їжі, яку ми вживаємо: вона проходить усі етапи травного процесу і врешті-решт виводиться з організму. Зазвичай це триває кілька днів. Попри те, що основа жуйки не перетравлюється, як більшість харчів, вона не затримується в шлунку на тривалий час.
Також на тему Наскільки небезпечні засоби проти глистів
Що відбуваються з жуйкою, яку проковтнули
Жувальна гумка складається з основи (яка включає воски, смоли, еластомери і наповнювачі, що надає їй еластичність і стабільність), а також ароматизаторів, підсолоджувачів і барвників. Ця основа стійка до впливу травних ферментів, що дозволяє нам жувати її тривалий час без дозволу.
Коли ми ковтаємо жуйку, вона проходить через стравохід і потрапляє у шлунок. Попри кислотне середовище та активні травні ферменти, жувальна гумка не втрачає своєї форми та просувається далі в тонкий кишківник.
У цьому відділі шлунково-кишкового тракту відбувається основне засвоєння поживних речовин. Однак, оскільки жуйка не розкладається на прості сполуки, вона рухається в товстий кишківник.
Зрештою жувальна гумка виходить з організму природним шляхом. Всупереч міфу цей процес зазвичай займає всього 40 годин, а не сім років.
Що робити, якщо дитина проковтнула жуйку
Медичні фахівці радять просто чекати та спостерігати за станом дитини. Не варто робити будь-які особливі дії. Дітям старше п'яти років можна давати жуйку, але головне – переконатися, що дитина розуміє, що її не варто ковтати.
У разі частого потрапляння великих порцій жуйки в ШКТ, особливо у маленьких дітей, є ризик утворення безоару – скупчення з матеріалу, що не перетравлюється. Це може спричинити заблокування кишківника, що призводить до болю в животі, нудоті, блювоті, закрепів або діареї. У такому разі буде потрібна допомога лікаря.