Звідки взялася фраза
Треба розуміти, що такий телеміст для Радянського Союзу вже був неймовірним проривом! Це був один з перших радянсько-американських телемостів. Згідно з ідеєю проекту, у ньому жінки з Союзу спілкувалися з жінками з Америки.
Читайте також: Психолог назвав топ-7 найпоширеніших сексуальних фантазій
Учасниця з боку Штатів поставила запитання: "...У нас в телерекламі усе крутиться навколо сексу. Чи є у вас така телереклама?". На що їй адміністратор готелю "Ленінград" і представниця громадської організації "Комітет радянських жінок" відповіла: "Ну, сексу в нас...(сміх) сексу в нас немає, і ми категорично проти цього!" Інша учасниця з боку СРСР додала: "Секс у нас є, у нас нема реклами!"
Так розмова звучала достеменно. А от в історію увійшла дещо перекручена фраза "У СРСР сексу немає". Хоча вона непогано ілюструє ставлення до сексу і стосунків у радянської людини: секс, звісно ж, є, але його треба соромитися і цуратися.
Варто зауважити, що авторка фрази Людмила Іванова додала ще: "У нас є кохання". Але сміх в обох студіях заглушив її слова. Коли жінка попросила режисера прибрати її слова телемосту, він відмовився. На його думку, саме гумор об’єднав дві студії, тому не можна викидати нічого.
А тепер давайте поговоримо про факти, які доводять, що секс в СРСР таки був.
Секс після революції
Ставлення до статевих стосунків після Жовтневої революції було справді революційним. Навіть для сучасного суспільства такі погляди виглядають занадто відвертими.
Християнська мораль була анульована, а нову ще не придумали. Тож молодих комсомольців, робітників і т.д. нічого не зупиняло. Молоді люди без освіти і моральних авторитетів вважали за нормальне вступати у статеві стосунки зі своїми "товаришками". А "товаришки" були не проти знімати напругу соратників.
Вирізка з газети, 20-ті роки
У перші роки після революції помітно знизилася проституція. Адже функцію повій виконували трудові подруги. Молодь тих часів (переважно робітнича та виходці з села) часто жила комунами, де й займалися сексом без одруження і створення сім’ї. Нову владу це влаштовувало, адже люди не відволікалися від роботи. Вивчався вплив сексу на суспільне життя.
Але така сексуальна свобода швидко призвела до спалаху венеричних захворювань. На той час лікувати їх майже не вміли. Тож в кінці 20-х років влада прикрутила гайки і почала пропагувати стримане сексуальне життя. В особисте життя почали втручатися. А на зборах привселюдно могли виносити покарання за "надмірний флірт", "зустрічання з двома дівчатами одночасно" і т.д.
Читайте також: Комітет відхилив законопроект про публічні прояви сексуальної орієнтації
Потрохи люди не лише повернулися до традиційної моделі стосунків, але й почали соромитися усього пов’язаного з сексом. Радянське суспільство стало пуританським і скованим. Аж до 80-х років, коли став відчутним вплив Заходу.
Контрацепція в СРСР
Радянські люди були добре знайомі з контрацепцією. Зокрема, в кожній аптеці можна було придбати презервативи. Звісно ж, під осудливі погляди аптекаря й інших відвідувачів аптеки.
Протизаплідні засоби, 1938 рік. Завод "Червоний Гумовик"
До того ж самі протизаплідні засоби були не надто якісними. Скажімо, норма товщини стінки презерватива була: 0,09 мм. Аби ви розуміли різницю, у сучасному світі це: 0,05 мм. Тож отримати задоволення в такій гумовій броні – завдання не з легких.
Презерватив зразка 1953 року
Еротичні фото
У наших головах радянська жінка – це передова доярка або вчителька з начосом. А разом з тим радянські жінки були привабливими і сексуальними. І все це задокументовано у фотографіях.
Наприклад, Рімантас Діхавічюс із Литви вважається піонером еротичної фотографії у СРСР. У 80-х митець знімає оголені жіночі тіла. Жодної вульгарщини, але фото таки дуже відверті.
Фото з альбому
Його роботи широкий загал побачив на міжнародному книжковому ярмарку в Москві у 1987 році. Альбом "Квіти серед квітів" викликав справжній фурор. Діхавічюс зізнався, що був готовий до нападів з боку пуританського суспільства. Але жодної критики в його бік так і не прозвучало.
Литовець викликав фурор
Секс у кіно
Кіно у радянському союзі всіляко перевірялося і ретельно цензурувалося. Тому не важко здогадатися, що еротичних сцен там поменше, ніж у голлівудських фільмах. Тим не менше, у радянських стрічках можна знайти не лише обійми і поцілунки, а сцени сексу, з голими тілами і відвертими кадрами.
"Андрій Рубльов", 1966 рік. Сцена з голими людьми під час святкування Купальської ночі. Більше того, абсолютно гола дівчина за сюжетом намагається звабити ченця.
"Екіпаж", 1979 рік. До уваги глядача оголені тіла. Але головного героя у цій сцені замінив каскадер.
"Кінець Вічності", 1987 рік. Акторка Віра Сотникова імітує на камеру ніжний секс з партнером.
Кадр з фільму "Кінець Вічності"
"Маленька Віра", 1988 рік. Фільм став популярним завдяки тому, що вважався першим радянським фільмом, де був відкрито показаний статевий акт.
"СВ. Спальний вагон", 1989 рік. Акторка Лариса Гузєєва кілька разів демонструє голі груди. Є сцена сексу. Щоправда, ці кадри зняті у напівтемряві.
Тож у Радянському Союзі секс був. Він пройшов важку еволюцію від вседозволеності до практичної заборони. І вже з розпадом СРСР радянські люди знову отримали право на сексуальність. Хоча важко заперечити, що з культурою статевих стосунків, повагою партнерів, використанням контрацептивів, сексуальною освітою у дітей досі є проблеми.