Невроз – це група психічних розладів. Саме поняття неврозу застаріло й у сучасній психіатрії немає. Під неврозом зараз розуміють багато різних захворювань: генералізований тривожний розлад, депресію, обсесивно-компульсивний розлад, соціальні фобії, посттравматичні стресові та панічні розлади, антисоціальний розлад особистості.

Також на тему Знайшли новий негативний вплив фізичних покарань на дітей

Ознаки неврозу

При неврозі можуть виникнути нав'язливі думки, підвищена тривожність і занепокоєння, і навіть розвивається дистрес, виснаження організму. Людині стає важко виконувати повсякденні справи. Поведінка заважає професійному, романтичному та соціальному життю.

Люди з неврозом все перевіряють ще раз, схильні до необґрунтованої ревнощів, часто панікують, сперечаються через дрібниці та бояться робити помилки. Такі ознаки нав'язливі та виявляються у всіх повсякденних справах. Якщо людина повернулася додому, щоб перевірити, чи зачинила вона вхідні двері, це нормально. Але якщо вона щодня перевіряє всі розетки, світло та воду перед виходом із дому, потім повертається, щоб повторити ритуал, це вже проблема.

Ознаки невротизму

На відміну від неврозу, невротизм – це риса особистості. Вона характеризується: емоційною нестійкістю, невпевненістю у собі, дратівливістю та схильністю до депресії.

Особливості невротизму:

  • низький емоційний самоконтроль;
  • тривожність;
  • дратівливість;
  • низька самооцінка;
  • сором'язливість;
  • нездатність справлятися зі стресом;
  • труднощі з відновленням після неприємних подій;
  • страх або вина через незначні речі;
  • почуття відчаю, яке часто виникає;
  • невеликі проблеми сприймаються як непереборні;
  • схильність вважати звичайні ситуації загрозливими.

Невротизм зазвичай виявляють з допомогою анкет чи опитувальників. Іноді психолог може провести інтерв'ю із родичами людини. Невротизм може негативно впливати на відносини з іншими людьми, наприклад, спричинити необґрунтовані конфлікти.

Якщо риса яскраво виражена та заважає повсякденному життю, її можна підкоригувати, наприклад, за допомогою самостійної роботи над собою. Вчитися бути вдячним, уважним до своїх емоцій і чужих почуттів, дивитися на речі об'єктивно, щоб розв'язувати проблеми, що виникли. Буває складно змінитися самостійно, тому в цьому випадку рекомендується звернутися до психолога чи психотерапевта.