Проєкт створено за підтримки МХП.

Натомість багато фармацевтичних компаній, спекулюючи на темі коронавірусу, починають продавати свої препарати, які нібито якщо й не лікують, то захищають від COVID-19.

Важливо Як не захворіти на коронавірус: найважливіші засоби профілактики

Не витрачайте гроші на препарати недоведеної ефективності

До прикладу, нещодавно в Україні прогриміла новина, що “провідні вітчизняні вчені” визначили, що препарат Декасан запобігає поширенню коронавірусу. Низка українських лікарів під час прес-конференції повідомили, що нібито два місяці проводили дослідження, в ході якого перевірили властивості даного препарату. Однак, окрім яскравих слів під час конференцій, ніхто так і не надав опису самого дослідження, наукових даних та вибірки. Тобто результати дослідження, як і саме дослідження ніде не були опубліковані. Натомість сам препарат Декасан, який виготовляє компанія "Юрія-Фарм", не лише не має яскраво вираженої доказової ефективності навіть при звичайній застуді, а і є небезпечним, адже викликає сильну запальну реакцію і руйнує альвеолярну мембрану.

Проте, наприкінці березня, директор компанії "Юрія-Фарм" вибачився і заявив, що їх препарат не лікує коронавірус Covid-2019. За його словами, препарат "Декасан" – це виключно антисептичний, дезінфікуючий лікарський препарат, який в даному випадку може застосовуватися лише як засіб профілактики. На сьогоднішній день рекламну кампанію препарату "Декасан" припинено.

Згодом колишній керівник українського центру грипу Олександр Гриневич заявив, що інший препарат, а саме Протефлазід, блокує важливий фермент коронавірусу, що може гальмувати його розмноження. В рамках благодійної допомоги цей препарат навіть передали трьом чернівецьким лікарням. Звісно, він не надав опису про те, на який саме “важливий” фермент коронавірусу впливає препарат та яким чином. Тобто не вийшло жодної публікації або документу, які могли би підтвердити слова Гриневича.


Ліків проти коронавірусу не існує / Фото: Unsplash

Натомість сам Протефлазід є нічим іншим, як фуфломіцином. Він не містить у собі нічого, окрім трави війника наземного, щучки дернистої, спирту та води. Натомість в інструкції його відносять до класу противірусних та імунотропних, й обіцяють чарівну дію при лікуванні: ГРВІ, герпесу, гепатиту, ВІЛ-у та багатьох інших захворювань. Дивно, що в склад не додали й часник, адже щучка дерниста та трава війника хоч і ефективні проти ВІЛ-у (обережно, сарказм), але імунітет хіба підвищать?

Разом з тим, люди масово радяться в аптеках стосовно захисту від COVID-19. І тут все залежить від чесності та професійності самого провізора. Деякі чесно відповідають, що таких ліків поки що не існує, а деякі починають пропонувати оксолінову мазь, ліки проти свинячого грипу, противірусні препарати та навіть Омега-3.

Тим часом, МОЗ України закликає громадян не вірити фейкам та не купувати ліки недоведеної ефективності. Нині ніде немає спеціального лікування COVID-19, оскільки це абсолютно новий вид інфекції. Усім пацієнтам надається лише симптоматичне лікування задля полегшення загального стану в період хвороби.


Пацієнтам з коронавірусом надається лише симптоматичне лікування / Фото: Unsplash

Отже, поки що найкращою профілактикою коронавірусу залишається стандартна інструкція від ВООЗ:

Актуально Що робити, якщо підозрюєте у себе коронавірус: інструкція

Як лікують хворих на COVID-19 в Україні та світі

Згідно з протоколом, пацієнтів з легкою формою хвороби лікують вдома. Відповідне рішення лікарі приймають після ретельної оцінки стану хворого, а також після оцінки безпеки його домашнього середовища.

Кого лікують вдома?

Вдома лікують тих, у кого немає змін психічного стану, є невисока температура (до 38 градусів), кашель, нездужання, ринорея, біль у горлі без будь-яких серйозних симптомів. А також хворих зі шлунково-кишковими симптомами, такими як нудота, блювання або діарея.

Відповідно до вищеперерахованих симптомів, хворому приписують спеціальне лікування для покращення його стану: жарознижувальні, ентеросорбенти, антисептики тощо. Відповідні препарати націлені на послаблення окремих симптомів та виписуються після вивчення анамнезу хворого та підбираються індивідуально, залежно від супутніх захворювань та алергічних реакцій. Варто зазначити, що навіть жарознижувальні препарати кожній людині підходять по-різному: на когось одні діють краще, а на когось гірше та навпаки.

Як лікують тяжку гостру респіраторну інфекцію COVID-19?

Під час гострого респіратнорного-дистрес синдрому в легенях людини починають накопичуватися інфільтрати (рідина). Внаслідок чого через деякий час легені перестають забезпечувати життєво-необхідні органи киснем. Відтак, пацієнтам із з тяжкими симптомами терапія повинна надаватися негайно. У закладі повинні бути: пульсоксиметри, робочі кисневі системи та одноразові кисневі інтерфейси.

Штучна вентиляція легень поки що дає найкращі шанси на виживання хворих з тяжкими респіраторними симптомами. Під час порушення дихання, апарат постачає киснем легеневі шляхи, тим самим даючи людині більше часу на боротьбу з інфекцією.

Проблема в тому, що апаратів ШВЛ недостатньо навіть в такій розвинутій країні, як США. Медична система просто не була готова до того, що такій кількості людей одночасно знадобиться невідкладна допомога.

У цей час в Італії медикам вже котрий тиждень доводиться обирати, кого рятувати та підключати до апаратів.
Лікарням необхідні апарати штучної вентиляції легень / Фото: Unsplash

По всьому світу зараз шукають дієві препарати для лікування коронавірусу. І так, лікарні мають право проводити клінічні дослідження на пацієнтах, яким не потрібне додаткове специфічне лікування (люди з цукровим діабетом, гіпертонією, онкологією тощо). Тобто медичні установи мають право шукати нові методи лікування та за згодою консиліуму використовувати неліцензовані методи втручань.

До теми Шеф-кухар по-домашньому: як навчитись секретів кулінарії на карантині

Станом на зараз, людство дослідило та досліджує 97 препаратів для лікування коронавірусу. Частину з них вже визнали недієвими, а деякі ще залучені до клінічних досліджень.

Натомість ВООЗ виділила 4 препарати, які показують найкращі результати, а саме:

  • експериментальний противірусний препарат Ремдесівір;

  • препарати проти малярії – Хлорохін і Гідроксіхлорохіл;

  • комбінація з двох препаратів проти ВІЛ – Лопінавір і Ритонавір. А також Лопінавір та Ритонавір у поєднання з Інтерферон-бета.

В яких умовах повинні працювати лікарі?

Згідно з протоколом, персонал, який контактує з хворими на COVID-19, повинен мати при собі наступні засоби індивідуального захисту: рукавички для огляду з довгими манжетами, щиток для лиця з прозорого пластику, захисні окуляри, хірургічну або медичну маску та стійкий до рідини халат.

Натомість проблема нестачі засобів захисту спіткала багато країн світу, зокрема Італію та США. Лікарі часто вимушені контактувати з хворими навіть без звичайних масок та рукавиць, внаслідок чого самі стають носіями інфекції. До слова, в Італії на коронавірус захворіло близько 5 тисяч медичних працівників, 23 з яких померли.

Проблема з необхідним устаткування є й в українських лікарнях. Наприклад, достеменно відомо про інфікування медперсоналу у щонайменше чотирьох областях України: Тернопільській, Івано-Франківській, Вінницькій та Черкаській.

Як ідуть справи з розробкою вакцини проти коронавірусу?

Вакцинація є найкращим засобом захисту проти вірусів. Поки що жодна вакцина проти COVID-19 не завершила клінічні випробування. Відтак, нині увесь світ спостерігає за так званими "вакцинними перегонами", що не дивно. Адже та країна, яка перша винайде таку вакцину, – отримає неабиякий важіль впливу. Станом на березень, є близько 40 кандидатів на вакцину проти коронавірусу. Зокрема, у гонитві беруть участь США, Китай, Канада, деякі країни Європи, Індія та навіть Росія. Натомість деякі фармацевтичні компанії у США та Китаї вже розпочали тестування вакцини на людях.


Вакцина проти коронавірусу буде не раніше, ніж через півтора року / Фото: Unsplash

Натомість ще у лютому ВООЗ заявили, що вакцину проти коронавірусу варто очікувати приблизно через півтора року. Адже перед тим, як вийти на ринок, будь-яка вакцина повинна пройти низку клінічних випробувань та отримати схвалення.

Проєкт створено за підтримки МХП.