Нове дослідження користі горіхів

Вчені з Університету Монаша провели метааналіз, дослідивши результати попередніх наукових праць, у яких брали участь 646 чоловіків. З них два були частиною обсерваційних досліджень, що ґрунтувалися на спостереженнях, а два інших — рандомізовані контрольовані.

Також на тему Чи потрібний секс жінкам так само, як і чоловікам

Вчені вирішили не поєднувати результати через відмінності в методології обсерваційних досліджень. У двох рандомізованих випробуваннях брали участь 223 здорові чоловіки віком від 18 до 35 років, які дотримувалися типового для західного стилю харчування.

В одному дослідженні учасникам пропонували вживати щодня 75 грамів очищених волоських горіхів протягом 12 тижнів. В іншому – експериментальній групі давали по 60 грамів (приблизно дві жмені) суміші з 30 грамів волоських горіхів, 15 грамів мигдалю та 15 грамів фундука протягом 14 тижнів. Учасники контрольних груп обох дослідженнях дотримувалися звичного харчування без додавання горіхів.

Горіхи покращують якість сперми

Результати досліджень показали, що щоденне вживання не менше 60 грамів горіхів покращувало рухливість, життєздатність та морфологію сперматозоїдів порівняно з учасниками контрольних груп. Однак значного впливу на концентрацію вчені не виявили. В обох випадках статистичний аналіз враховував різні чинники, включаючи фізичну активність учасників.

Коментуючи ці дані, доктор Барбара Кордозо (Barbara Cardoso), фахівець у галузі харчування та дієтології з Університету Монаша, звернула увагу на те, що піддослідні продовжували харчуватися у звичному для них стилі, який не завжди міг бути здоровим. Таким чином, додавання горіхів до раціону здатне принести користь навіть без інших змін у дієті.

Корисний вплив горіхів на репродуктивне здоров'я чоловіків фахівці пов'язують із високим вмістом у цих продуктах омега-3-поліненасичених жирів, харчових волокон, вітамінів, мінералів та поліфенолів.

Втім, дослідники попередили, що корисні сирі чи смажені горіхи. Солоних та підсолоджених краще уникати, оскільки вони можуть сприяти розвитку гіпертонії та резистентності до інсуліну.