Попри те, що в Україні позначкою "Без ГМО" маркують абсолютно всю продукцію, на ринку існує лише кілька культур, які піддають генній модифікації, і частина з них є непопулярними в Україні.
Читайте також: ГМО допомогли знищити 99% малярійних комарів
На прилавках магазинів можна знайти лише такі ГМО-продукти:
- кукурудза;
- соя:
- бавовник;
- рапс;
- люцерна:
- цукрові буряки;
- папая;
- гарбуз;
- картопля (Окрім території ЄС) ;
- яблука.
Славнозвісні ГМО-помідори існують зараз лише на китайському ринку.
Які ГМО-продукти є на ринку
Вплив ГМО на здоров'я
Часто можна зустріти твердження про те, що генномодифікована продукція здатна викликати проблеми зі здоров'ям: від астми та безпліддя до онкозахворювань. Проте це твердження є хибним. За весь період з часу появи ГМО на ринку, така продукція не стала причиною жодної смерті чи навіть найпростішої хвороби.
Весною 2016-го року Національна академія науки, інженерії та медицини у Вашингтоні дослідила питання безпеки ГМО і вкотре дійшла висновку, що генномодифіковані продукти є безпечними. Дослідження академії виявило, що "немає істотних доказів різниці в ризиках для здоров'я людини між доступними на ринку гмо-культурами та традиційно вирощеними культурами", враховуючи й алергічні реакції.
Наведемо приклад: нині тварини є основним споживачем ГМО-продукції. У зв'язку з цим було проведено безліч досліджень про те, як ця продукція впливає на ДНК тварин.
Результати досліджень не показали змін у реактивному білку чи ДНК тварини. Також варто наголосити, що ГМО ніколи не були виявлені в харчових продуктах, отриманих від цих тварин. Це означає, що якщо ваша курка буде їсти ГМО-зерно, вона не буде нести генномодифіковані яйця.
Звісно, що деякі природні дрібні фрагменти рослинного походження ДНК можуть переходити в тканини травоїдних тварин. Проте це залежить від самої рослини, яка може трапитись тварині в абсолютно диких умовах.
Генномодифіковані продукти не викликають проблем зі здоров'ям
Їсти, не можна викинути – або як ГМО впливає на їжу
- Смак
Більшість людей, ймовірно, не зможуть вказати різницю між ГМО і не-ГМО їжею, якщо не будуть знати напевне. Завдяки генетичній модифікації можна організувати дуже тонкі генетичні зміни, і якщо немає навмисного задуму з грою смаків – він залишається незмінним.
У всякому разі, ГМО може краще смакувати, оскільки продукти можуть бути навмисно розроблені таким чином, щоб бути смачнішими. Але й навпаки, можна зробити акцент на розмірі чи кольорі продукту.
За допомогою генної модифікації помідори можна зробити соковитішими, яблука хрусткішими, а мед солодшим. У тропічних рослинах Thaumatococcus daniellii є білок, який називається тауматин, – він в тисячі разів солодший за цукор. Можна взяти ген, який кодує цей білок, перенести його у будь-який продукт і він стане солодшим, проте вміст цукру у ньому залишиться незмінним.
- Користь
Виявляється, що завдяки генній інженерії можна зробити продукти гіпоалергенними. Береться ген, який кодує "алергенний" білок, зменшується його виробництво, і вуаля – продукт стає більш безпечним для алергіків.
Завдяки генній модифікації можна дозволити алергікам повноцінно насолодитися яблуками, горішками, різноманітними ягодами, медом та іншими алергенними смаколиками.
- Шкідники
Перевагою ГМО-продуктів є також і те, що їх можна зробити стійкими до шкідників. Це чудова альтернатива пестицидам та інсектицидам. Інсектициди негативно впливають не лише на здоров'я шкідників, а й хижаків, павуків чи сонечок. Відповідно, якщо ферми будуть переходити на генномодифіковані рослини, які стійкі до шкідників, збільшиться кількість хижих членистоногих, які ласують шкідниками.
Дослідження, які були опубліковані в журналі PLoS ONE говорять, що врожайність фермерських господарств, які використовують ГМО, збільшилася на 20%, а використання пестицидів скоротилося на 37%. Через це сумарні доходи фермерів збільшилися на 68%.
Цей фактор не подобається компаніям, які виготовляють пестициди. Тому це ще одна важлива ланка у несприйнятті суспільством генетично зміненої продукції.
Пестициди вбивають не лише паразитів, а й хижаків, які полюють на них / Фото: Українська правда
Як почалась боротьба з ГМО
Спочатку генномодифіковані продукти викликали лише захват та захоплення. В Америці у 70-их роках з ГМО-помідорів вирішили робити дешеву томатну пасту, що дуже навіть подобалось суспільству.
Проте така продукція почала втрачати довіру наприкінці 90-их, а саме після публікації угорського науковця Арпада Пуштаї.
До того моменту, як стаття була прийнята в журнал, Пуштаї виступив на прес-конференції. Він розповідав про страшні наслідки від ГМО-продуктів, сильно перебільшуючи дані досліджень.
Коли стаття опинилася на столі редакції наукового журналу "The Lancet", редактори не хотіли бути запідозреними у "змові" проти Пуштаї. Вміст його дослідження був на стільки суперечливим, що його розглядало 6 рецензентів в той час, коли повинно було бути 3.
Саме тоді один з рецензентів сказав:
Давайте ми це опублікуємо, щоб всі побачили, яка це дурість.
У 2012 році масла у вогонь підігрів французький дослідник Жиль-Ерік Сераліні. Він випустив статтю у науковому рецензованому журналі Food and Chemical Toxicology. В статті йшлося про шкоду генетично модифікованої кукурудзи лінії NK603125.
Як проводилось дослідження
Сераліні взяв 100 самців і 100 самок щурів. Кожну сотню він розбив на 10 груп, у якій було по 10 щурів. Шість груп кожної статі споживали 11%, 22% або 33% ГМО-кукурудзи, яка є стійкою до гербіциду Roundup. Цим же гербіцидом поливали кукурудзу, призначену в їжу трьом із цих шести попередніх груп.
Чотири групи споживали звичайну кукурудзу, розбавлену з гербіцидом Roundup. І лише одна група щурів з сотні споживала звичайну воду та кукурудзу.
Дослідження Сераліні з кукурудзою більшість вчених вважають маніпулятивним
Сераліні стверджував, що пацюки, які вживали генетично-змінену кукурудзу – гинули частіше і більшість з них мала пухлини нирок. Переважна більшість фахівців ще тоді стверджували, що опубліковані результати нічим не обґрунтовані. Проте Сераліні відмовився надати дані стосовно стану здоров'я інших органів щурів.
Висновки у роботі Сераліні аж ніяк не відповідають результатам. Там було допущено низку помилок як і у дослідженні, так і у самих підрахунках (які, до речі, не були опубліковані, що означає – нічим не підтверджені).
І важливим фактором є те, що Сераліні розділив щурів лише за гендером, не дотримуючись жодних вікових чи інших обмежень.
Також варто зазначити, що Сераліні навів приклад лише на шести комбінаціях з 200 щурів, промовчавши про інші дані.
У Сераліні серед науковців була підтримка лише в одному листі. Зокрема, на руку науковцю зіграли ЗМІ, деякі політичні партії пострадянських країн та компанії, які займаються розробкою пестицидів.
професор молекулярної клітинної біології та біохімії у Единбурзькому університеті
Цікаво, що Росія ввела тоді тимчасову заборону на імпорт генетично модифікованої кукурудзи.
На що варто звернути увагу
Шкоду організму людини завдає не ГМО-продукція, а саме пестициди. Які, до речі, найбільше поширені серед "екопродукції".
Такі проблеми, як сальмонела, кишкова паличка, паразити та глисти – натуральні, і зустрічаються в натуральних продуктах. Тому вживання лише "натуральних продуктів" не дає гарантію того, що ви будете здоровішими.
Згадаймо Масштабну епідемію кишкової палички у Європі у 2011 році. Тоді померло 53 людини через органічні овочі, вирощені на фермі.
Також словосполучення "органічна їжа" не означає, що її вирощували без пестицидів. У всякому разі, вчені відзначають, що обмежувати себе у споживанні фруктів та овочів через побоювання пестицидів – не можна.
Обмеження фруктів та овочів у раціоні може завдати більше шкоди організму ніж невелика кількість пестицидів.
Ставлення до ГМО в Україні
Україна є єдиною у світі країною, у якій усі продукти харчування повинні бути марковані позначкою "З ГМО" чи "Без ГМО". Обов'язкове маркування з'явилось ще у 2009 році.
Ймовірніше за все, це був популістський крок, адже згідно з тогочасними опитуваннями, понад 90% українців були за те, щоб геномодифікофані продукти маркувалися або взагалі не завозились в Україну.
Варто зазначити, що тепер думка українців трішки змінилася. Згідно з останнім опитуванням, проведеним Міжнародною радою з інформації про продукти харчування, 47% респондентів заявили, уникають ГМО-продукцію і роблять це через побоювання за своє здоров’я.
Звісно, за 10 років результати опитування могли б бути і кращими, проте позитивні зрушення є і це не може не радувати.
Також чудовим показником є й те, що Україна є однією з лідерів з вирощування генномодифікованої сої серед європейських країн. Нині щорічні обсяги її виробництва перевищують сумарну кількість ГМО-бобової культури, зібраної аграріями європейських країн.
ГМО vs Селекція
Селекція – це цілком природний процес, до якого людство ставиться спокійно. Вона несе у собі такі ж зміни на рівні ДНК, лише робить це значно повільніше.
До початку цього століття у світі було понад 2 тисячі селекційних форм, отриманих завдяки штучному мутагенезу. Проте ніхто не бив тривогу, хоча під час селекції ми не можемо знати, які саме гени піддались модифікації.
Наприклад, у 1960-х роках селекціонери вивели картоплю сорту Lenape, яка викликала блювоту. А на початку 2000 Нову Зеландію сколихнула новина про зловіщі кабачки, які викликали спазми, нудоту та діарею.
У той момент, коли селекціонери не можуть проконтролювати наслідки свого продукту, ГМО передбачає "точне хірургічне втручання" в геном ДНК.
Сучасні технології дозволяють замінити непотрібний або шкідливий ген у точному місці, не викликавши побічних дій у мутації.
Читайте також: Селекція зіпсувала смак сучасних помідорів: як це може виправити ГМО
Більше новин, що стосуються лікування, медицини, харчування, здорового способу життя та багато іншого – читайте у розділі Здоров'я.