Днями в Україні провели круглий стіл "Естетична медицина в Україні. Виклики і пропозиції рішень". Голова правління Ради експертів естетичної медицини України (UBAME) Єгор Колодченко заявив, що фахівці, які працюють у цій сфері, навіть не можуть стверджувати, що мають професію. Також досі точаться дискусії, чи естетичні процедури можна віднести до медичних чи до побутових.

Читайте також За минулу добу 1 279 українців отримали вакцину від коронавірусу

Естетична медицина має стати професійною

Він зазначив, що в Україні є застаріле законодавство стосовно естетичної медицини, відсутні протоколи процедур, немає реєстрів медичних виробів, а також відсутні цілісні програми навчання за багатьма новітніми напрямками. Через це такий вид діяльності не сертифікується і не ліцензується.

Поняття естетична медицина – не існує де-юре. Але де-факто – це величезний ринок. І це не тільки косметологія чи пластична хірургія. Це багато спеціальностей, які визначають якість життя. Але ринок нерегульований, у нас відсутня естетика як спеціальність узагалі. Навіть найпрогресивніші медики – пластичні хірурги – не можуть сказати, що у них є професія. Відсутні кваліфікаційні вимоги для виконання більшості маніпуляцій в естетичній медицині,
– заявив Єгор Колодченко.

Від того, що не проводиться правова підготовка таких лікарів і немає етичного кодексу поведінки фахівця страждають і лікарі, і пацієнти.

"Сьогодні експертами починають виступати особи, популярні в інстаграмі, але ніхто не знає їхнього рівня кваліфікації і компетенції. При цьому вони сильно впливають на ринок. Тому естетична медицина має стати професійною", – наголосив Колодченко.

В Україні почнуть покращувати ринок естетичної медицини
В Україні почнуть покращувати ринок естетичної медицини / Фото: Getty Images

Важливл і визначити, чи має бути медична освіта у особи, яка надає ці послуги, а також відповідальність за наслідки. Народний депутат, заступник Голови Комітету ВР з питань здоров´я нації Оксана Дмітрієва наголосила, що на черзі – включення маніпуляцій з реконструктивної та пластичної хірургії до пакетів послуг Національної служби здоров’я України.

"Особливо це стосується онкологічних реконструктивних операцій у жінок – наприклад, після видалення молочних залоз. Потрібно, щоб НСЗУ оплачувало такі операції, що проводяться за медичними показниками", – пояснила Дмітрієва.

Пластичний хірург, заслужений лікар України Дмитро Слоссер заявив, що в Україні близько 300 пластичних хірургів, які проводять операції, але відсутня будь-яка статистика – скільки операцій виконується, скільки пацієнтів пройшло, скільки отримали ускладнення

Немає також реєстру медичних виробів. На ринку України представлено 200 філерів, але менше половини з них зареєстровані належним чином. Як можна так працювати? Ми прагнемо, щоб фахівці дотримувалися правил гри, але ці правила треба створити,
– сказав Слоссер.

Чи можливий медичний туризм в Україні

Президент Української Спілки естетичних пластичних хірургів USAPS Павло Денищук зазначив, що в Україні потужні можливості для медичного туризму, які наразі працюють не на користь нашій державі.

"Попри всі складнощі карантинних обмежень, у нас залишається на високому рівні медичний туризм. Але на жаль, сьогодні він працює не на користь України. Більшість пацієнтів у пластичній хірургії спрямовуються до Туреччини. І це образливо, адже можливості України в цьому плані дуже потужні. Якби нам держава сприяла у деяких юридичних моментах – ми б за лічені роки перенаправили ці потоки з Туреччини до нас, – додав Денищук.