Нічні жахи, алкоголізм, втрата інтересу до життя, депресія — це лише деякі симптоми пост-травматичного розладу. Більшість ветеранів переживають цю недугу після війни. Або навіть уникнувши поранення і каліцтва — додому повертаються зовсім інші люди.
Читайте також: У Тернополі волонтери готують великодні набори бійцям АТО
Три тижні тому у шпиталі Білої Церкви нарешті з'явився власний психолог. Олександр слухає через навушники шум, який має його заспокоїти. Він не може спати через жахіття. Аби заспокоїтися, почав випивати.
А ще один боєць — 50-тирічний Сергій пройшов не лише АТО, але й Афганістан. Не збожеволіти помагає аутотренінг. Тепер нічні жахи мучать менше. Причин для тривог вистачає — в АТО воює його старший зять. А молодший загинув у листопаді за кілька місяців до народження сина.
Його сусід по кімнаті, також Сергій, проходить реабілітацію після травми хребта. Каже: фізичний біль — ніщо, порівняно з душевним. Психолог впевнена: соціальним психологам не всі випадки "по зубах". До роботи мають взятися військові психологи. І працювати вони повинні на передовій.