Вчені з Массачусетської лікарні (США), Сегедського університету (Угорщина), Інституту клінічних досліджень мозку Герті (Німеччина), міських університетів Нагої й Осаки (Японія) провели дослідження з метою встановити, чому тварини з рудим хутром та люди з рудим волоссям відчувають біль інакше, ніж інші.

До теми Не лише ДНК: як батько передає дані потомству

За руде волосся і хутро відповідальні видозміни рецептора меланокортину 1 (MC1R). Його, до речі, й пов'язують з підвищеним больовим порогом.

Втрата функціональності MC1R відповідальна за нижчий рівень проопімеланокортину – складного поліпептиду, який синтезується кортикотропними клітинами передньої долі гіпофізу і меланотропними клітинами середньої частки гіпофізу.

Проопімеланокортин розщеплюється на різні гормони: одні з них чутливі до болю, а інші її блокують. Саме тому зберігається баланс між опіоїдними рецепторами, які пригнічують біль, і рецепторами меланокортину 4, які її підсилюють. Вчені вважали, що низький рівень обох гормонів у мишей з рудим хутром (які й були залучені до дослідження) повинен був нейтралізувати один одного. Але виявилось, що все інакше.

Результати виявились іншими

  • Виявилось, що організм виробляє додаткові речовини, які не пов'язані з меланоцитами. Ці додаткові речовини змінюють передачу сигналів опіоїдних рецепторів, які беруть участь в блокуванні чутливості до болю.
  • Тож нижчий рівень гормонів, які пов'язані з меланоцитами, модифікує опіоїдні сигнали, що й підвищує больовий поріг.

Вчені припустили, що ці результати можна перенести й на людей, оскільки в нашому організмі діють такі самі механізми та рецептори.

Науковці сподіваються, що результати дослідження знадобляться для контролю природних процесів, які відповідають за сприйняття болю. До прикладу, для розробки різноманітних нових ліків.