Емоційні повідомлення обробляються швидше. У таких моментах людина не фокусує свою увагу на важливих деталях. Але така психологічна концепція, відома, як "емоційний інтелект", може нівелювати цей ефект.

До теми У велику брехню повірить більше людей: чому люди так охоче сприймають фейки про здоров'я

Психологи з Університету Стратклайда в Глазго (Велика Британія) перевірили, чи справді люди, які демонструють високий рівень емоційного інтелекту, схильні не піддаватися на маніпулятивні повідомлення та виявляти фейки.

Емоційний інтелект – що це
Сукупність навичок і здібностей людини розпізнавати емоції, розуміти наміри, мотивацію, а також бажання інших людей і свої власні. А ще це здатність керувати своїми емоціями та емоціями інших людей з для розв'язання практичних задач.

Як проводилось дослідження

  • В експерименті взяли участь 87 мешканців Великої Британії (55 з них – жінки):
  • 66 людей були у віці від 17 до 35 років. Іншим було від 36 до 56 років.
  • На основі рівня освіти добровольців їх розбили на 2 групи.
  • У першу групу увійшли 57 людей, які закінчили ВНЗ або навчалися на останніх курсах.
  • Представники другої групи закінчили тільки школу або коледж.
  • Всі учасникам запропонували заповнити опитувальник з емоційного інтелекту.
  • Після цього піддослідні читали серію новин в соцмережах на теми здоров'я, злочинності, нерівності та навколишнього середовища.

У фейкових новинах містилась лише коротка інформація без посилань на джерела. Такі повідомлення були суб'єктивними. Кожен допис випадковим чином підкріплювався лайками, коментарями і репостами, як звичайні пости на Facebook.

Кожну з новин просили оцінити критично, після чого учасники відповідали на 4 питання, зокрема: "на скільки ви згодні з таким твердженням?", "автор і додана стаття об'єктивні?", "стаття виглядає як професійна?" тощо.

У підсумку автори дослідження виявили, що добровольці, які правильно визначали правдивість або фейковість новин, найчастіше отримували високі бали в тестах на емоційний інтелект. Кореляцію спостерігали й з рівнем освіти. Ті люди, які мають диплом, набагато краще впоралися з завданням по виявленню дезінформації.

Оскільки фейкові повідомлення були написані в емоційному ключі, то й аргументи учасників, які повірили у фейкові твердження, були такими ж.

Ті ж люди, які не потрапили на гачок дезінформації, помітили емоційне забарвлення, відсутність даних, сумнівність джерела та пустослів'я.

Хороша новина в тому, що рівень емоційного інтелекту можна розвинути.