Багато науковців вважають, що розвиток інтелекту та моторики під час еволюції відбувався паралельно та взаємно сприяв удосконаленню одне одного, повідомляє 24 Канал з посиланням на Communications Biology.

Також на тему "Сови" в зоні ризику: як пізній сніданок впливає на самопочуття і тривалість життя

Еволюційне значення великих пальців

Логіка зрозуміла: чим витонченіше наші предки оперували предметами, тим вищі ставали вимоги до мозку – і щодо планування дій, і у взаємодії з іншими особинами. Одночасно з цим збільшення об'єму мозку відкривало нові можливості для розвитку точних рухів і навичок використання рук.

Попри привабливість цієї гіпотези, довгий час вона залишалась лише припущенням. Археологічні та палеонтологічні знахідки підтверджували збіг у розвитку мозку й спритності, але не давали чіткої відповіді, що саме було причиною, а що – наслідком.

Проте нещодавно опублікували результати дослідження, які проливають світло на цю наукову загадку. Вчені проаналізували 94 види приматів – як сучасних, так і вимерлих – із використанням сучасних методів еволюційного аналізу й статистичного моделювання. Це дозволило простежити, як пов’язані особливості будови кисті й розмір мозку.

Великі пальці повʼязані з розміром мозку

Результати виявилися показовими: у приматів із особливо довгими великими пальцями, що полегшують хапання й точні маніпуляції, як правило, спостерігався і більший мозок. Ця закономірність характерна для всіх приматів – від лемурів до людей – і зберігається навіть без урахування Homo sapiens у статистиці. Тобто ця еволюційна взаємодія між спритністю і розвитком мозку властива не лише людині.

Ми давно знали, що інтелект і спритні пальці вигідно відрізняють нас серед тварин, але тепер стало зрозуміло: ці якості розвивалися разом. З появою нових моторних навичок зростали й "обчислювальні потужності" мозку – цей зв’язок відшліфовувався мільйонами років еволюції,
– пояснила провідна авторка дослідження Джоана Бейкер з Університету Редінга.

Особливу увагу дослідники зосередили на неокортексі та мозочку – відділах мозку, що відповідають за зорово-моторну координацію і узгодження рухів із тим, що бачать очі. Порівняння розмірів цих зон та будови кисті засвідчило: чим довший великий палець і більший неокортекс, тим спритніші руки і складніші завдання під силу їхнім власникам.

При цьому мозочок не показав такої чіткої залежності з моторикою великого пальця. Науковці дійшли висновку, що саме неокортекс відіграє ключову роль у розвитку точних рухів і координації.

Отже, ці дані підтверджують: розвиток спеціалізованих зон мозку був тісно пов’язаний з ускладненням рухів рук і пальців, особливо у завданнях, що потребують високої точності. Висновок простий: еволюція мозку та моторики у приматів – це дві сторони однієї медалі, які вдосконалювалися протягом мільйонів років.