Все про жовчнокам'яну хворобу: симптоми, лікування та коли потрібна операція
- Жовчнокам'яна хвороба характеризується утворенням каменів у жовчному міхурі і жовчних протоках, причиною чого є біліарний сладж та зниження моторики жовчного міхура.
- До групи ризику входять люди з родинними випадками хвороби, жінки після 40 років, ті, хто веде малорухливий спосіб життя, має зайву вагу або цукровий діабет, та ті, хто переніс операції на кишківнику.
Жовчнокам’яна хвороба (ЖКХ) або холелітіаз – це хронічний стан, для якого характерний утворення каменів у жовчному міхурі та жовчних протоках. В його розвитку беруть участь декілька факторів, серед яких і спадкова схильність.
Каменеутворення починається з процесів нуклеації та кристалізації, у ході яких у жовчі формуються дрібні кристали, повідомляє 24 Канал з посиланням на National Library of Medicine.
Також на тему Не лише антибіотики: як ліки шкодять вашому шлунку та чому це важливо знати кожному
Чому утворюються камені в жовчному?
Найпершою ознакою стає біліарний сладж – густий осад у жовчному міхурі, що складається з кристалів холестерину й солей кальцію, поєднаних з муцином. Біліарний сладж – стан зворотний, проте його вважають передвісником утворення каменів.
Головною причиною появи сладжа часто є зниження моторики жовчного міхура. У деяких випадках сладж може зникнути самостійно, але приблизно у 14% пацієнтів із часом утворюються справжні жовчні камені.
Тому важливо своєчасно звернутися до гастроентеролога – лікар призначить діагностику та підбере лікування й дієту, які можуть запобігти розвитку хвороби.
Хто у групі ризику жовчнокам’яної хвороби?
Схильні до розвитку жовчнокам’яної хвороби люди:
- з випадками хвороби в родині;
- із порушеннями ліпідного обміну;
- жінки, особливо після 40 років;
- ті, хто приймає препарати, що містять естрогени;
- із зайвою вагою чи цукровим діабетом;
- ведуть малорухливий спосіб життя;
- перенесли операції на кишківнику чи мають захворювання печінки;
- а також ті, чий раціон бідний на клітковину.
Які симптоми жовчнокам’яної хвороби?
Часто камені не дають про себе знати. Проте якщо камінь перекриває жовчний протік, з’являються типові ознаки:
- раптовий та наростальний біль у правому підребер’ї або під грудиною;
- біль, що віддає у лопатку чи плече;
- можливі нудота та блювота.
Тривалість болю може варіюватися від кількох хвилин до кількох годин.
Діагностика та лікування жовчнокам’яної хвороби
Для виявлення ЖКХ застосовують:
- ультразвукове дослідження (УЗД);
- ендоскопічне УЗД (щоб виявити дрібні камені);
- магнітно-резонансну холангіопанкреатографію;
- лабораторні аналізи.
За словами гастроентерологині медичного центру "Доказові" Іванни Дубінець, лікування жовчнокам’яної хвороби залежить від перебігу.
Іванна Дубінець
"Якщо це латентне (безсимптомне) каменеутворення у більшості випадків обирається стратегія watchful waiting (спостереження), однак є винятки: серпоподібноклітинна анемія, великі (за розміром) камені – тоді тактика інша. Якщо ж з’являються симптоми (жовчна колька, диспепсія, і камені підтверджена на УЗД), то основний метод лікування – хірургічний: видалення каменів або жовчного міхура."
Лікарка додає, що медикаментозна терапія може бути застосована у певних обмежених випадках і призначається лише лікарем, адже має високий ризик рецидиву та ускладнень.
Жовчнокам’яна хвороба – поширена й підступна проблема. Не зволікайте зі зверненням до гастроентеролога при появі симптомів або у разі наявності факторів ризику, а у повсякденному житті надавайте перевагу активності, збалансованому харчуванню й контролю ваги – і ймовірність розвитку ЖКХ стане значно меншою.
Важливо! Цей матеріал має винятково інформаційний характер і не може бути основою для встановлення діагнозу або медичних висновків. Публікації на сайті засновані на останніх актуальних і науково обґрунтованих дослідженнях у сфері медицини. Якщо Вас турбують проблеми зі здоровʼям, обов’язково зверніться до лікаря.