На це вказують низка досліджень і феномен, який у публікаціях описують як "парадокс Куомо" – ситуації, коли фактори, що зазвичай погіршують здоров’я, іноді пов’язані з кращою виживаністю в онкопацієнтів, повідомляє 24 Канал з посиланням на The Conversation.

Також на тему Руйнує чи зміцнює – вся правда про біг і здоров’я колін

Чи означає це, що поради ЗСЖ втрачають сенс? Ні – але контекст вирішує все.

Коли "зайва вага" стає резервом енергії?

Британський онколог і дослідник раку, професор Університету Англія Раскіна Джастін Стеббінг звертає увагу: при запущених формах раку додаткова жирова й м’язова маса може стати фактором виживання.

Агресивні методи лікування – хімієтерапія, повторні операції – виснажують організм. Пацієнти з вищим запасом енергетичних і білкових ресурсів зазвичай краще переносять такі навантаження, рідше доходять до критичного виснаження.

Схожий ефект спостерігали й поза онкологією. Аналіз 1,7 мільйона госпіталізацій із пневмонією у США показав: у пацієнтів з ожирінням шанси вижити були на 29% вищими, ніж у людей з нормальною масою тіла. Найімовірніше, справа знову ж у "резерві" – організм має більше пального для боротьби з важкою інфекцією та лікуванням.

Алкоголь: не "корисний", але є нюанси

Два масштабні дослідження за участю близько 56 тисяч американців знаходили зв’язок між помірним вживанням алкоголю та нижчим ризиком ішемічної хвороби серця. Та інтерпретувати ці дані слід обережно.

Лікарі не вважають алкоголь корисним. Ймовірно, "позитивний ефект" частково пояснюється тим, що люди, які п’ють зрідка й помірно, загалом більше дбають про здоров’я: мають кращий раціон, більше рухаються, стежать за тиском.

А ще часто згадують поліфеноли в червоному сухому вині – антиоксиданти з потенційним кардіозахисним ефектом. Але заради них пити не потрібно: поліфенолів чимало у винограді, більшості фруктів і овочів, каві та чаї.

Холестерин: "чим нижче, тим краще" – не завжди правда

Дуже низький рівень холестерину може бути маркером проблем – хронічного запалення або порушень функції печінки, зазначає Джастін Стеббінг. А зв’язок між холестерином і тривалістю життя ще складніший.

Шведське дослідження, що протягом 35 років спостерігало 44 636 людей, виявило: серед тих, хто дожив до 100 років, у пізнішому віці частіше фіксували вищі показники холестерину порівняно з молодшими учасниками. Це не "реабілітація" високого холестерину, а сигнал, що на тривалість життя впливають десятки факторів, а ще – ефект віку, відбору та супутніх хвороб.

Головний висновок

  • Універсальних рецептів немає. Те, що допомагає здоровому 40‑річному запобігти хворобам, може зашкодити 70‑річному пацієнтові з онкологією.
  • Будь-які поради мають враховувати діагноз, стадію хвороби, лікування, вік, харчовий статус і супутні стани.
  • Зміни способу життя – це терапія, а не гасло: її потрібно підбирати індивідуально з лікарем.