Покарання передбачає "штраф" за провину дитини. Іноді бажання покарати виникає через розчарування. В інших випадках – від розпачу. Батьки можуть кричати, бити або позбавляти дитину всіх привілеїв, щоб надіслати чіткий сигнал про те, що така поведінка неприйнятна.

Також на тему Як записатися на безкоштовний прийом до психолога

Покарання нічому не вчить

Покарання полягає у контролі над дитиною, а не в тому, щоб навчити її контролювати себе. Часто покарання змінює уявлення про себе. Замість того, щоб думати, що людина зробила поганий вибір, дитина може повірити, що вона погана людина.

Покарання не вчать дітей, як поводитися. Дитина, яку б'ють за те, що вона вдарила свого брата, не навчиться вирішувати конфлікт мирним шляхом. Натомість він буде спантеличений: чому батькам можна його бити, а йому не можна вдарити брата?

У культурному та соціологічному аспекті покарання — це спосіб демонстрації того, як не можна. Тобто, покарання виконує функцію регулювання. Але раніше люди не ставили питання про те, які наслідки реально несе покарання, яке призведе до "виправлення", а яке до руйнування.

Як наслідки мають покарання

Фізичне покарання відбувається заподіянням болю чи дискомфорту у відповідь на поведінку дитини. Приклади фізичних покарань:

  • прочуханка – один із найпоширеніших методів фізичного покарання;
  • ляпаси, удари долонею, щипання;
  • удари предметом, наприклад ременем, гребінцем, батогом або палицею;
  • примус їсти мило, гострий соус, гострий перець чи інші неприємні речовини.

Батьки, яких фізично карали у дитинстві, з більшою ймовірністю фізично каратимуть своїх власних дітей. Фізичні методи покарання можуть мати такі наслідки для дитини:

  • агресивна поведінка;
  • поведінкові проблеми;
  • знущання з інших дітей;
  • страх батьків;
  • низька самооцінка;
  • думки, що фізичне насильство – це нормально;
  • підвищений ризик депресії, занепокоєння та особистісних проблем.

Існують нефізичні форми покарання, які також вважаються жорстокими і такими, що принижують гідність. До них відносяться покарання, які принижують, очорнюють дитину, роблять її винною у чомусь, загрожують, лякають чи висміюють.

Як тоді виховувати дітей

Є багато способів заохотити дитину до хорошої поведінки. Найважливіше – це здорові, позитивні та підтримуючі стосунки з дитиною. Управління поведінкою дитини працює найкраще, коли ви заздалегідь повідомляєте їй, що ви очікуєте від неї.

Чітка установка обмежень дає дітям відчуття безпеки, стабільності, передбачуваності та захищеності. Переконайтеся, що ви також хвалите дитину за хорошу поведінку. Похвала за хорошу поведінку називається позитивним підкріпленням і призводить до стандартизації такої поведінки.