Існує лише один спосіб виходу з цієї пандемії – колективний імунітет. Питання в тому, як досягти його якомога швидше, не руйнуючи економіку, і при цьому мінімізувати кількість жертв.
Актуально Нові СOVID-правила у Греції: у заклади пускатимуть лише вакцинованих
Покладатися на вакцини чи застосовувати карантинні заходи?
Ще сто років тому цієї дилеми не було. Вакцин проти вірусних захворювань просто не існувало. І хоча в 1918 році вчені таки спробували розробити вакцину проти іспанського грипу, їх зусилля були марними.
Екскурс до "іспанки"
Навіть коли з'явилися можливості виготовляти вакцини проти грипу, як це було під час пандемій 1957 та 1968 років, вважалося, що існує невелика можливість вчасно розробити вакцини проти нових штамів хвороби. Влада підрахувала, що не більше однієї чверті населення буде заражене, і фактично дозволила вірусам поширюватися.
Сьогодні "залишки" іспанського грипу та інших пандемічних вірусів продовжують циркулювати. Звичайно, кожного сезону віруси мутують, а вакцини доводиться оновлювати. Ці віруси стали ендемічними.
Нерівномірний розподіл вакцин – загроза
Водночас нерівномірність глобального розподілу вакцин та їх нестача змушує людство й надалі дотримуватись соціальної дистанції та карантинних обмежень. Більшість вакцин зосереджені у ЄС та багатих країнах, натомість такі країни, як Африка, Азія та Латинська Америка – мають критичну нестачу вакцин.
Коронавірус мутує швидко / Фото Unsplash
Тож, доки вірус продовжуватиме циркулювати, ризик заразитися новим, мутованим варіантом – все ще буде! І все можливо, що нові версії коронавірусу будуть стійкими до вакцин, а туризм буде фактором ризику циркуляції нових штамів, що потенційно може підірвати ефективність програми вакцинації.
Тож, криза глобальної програми вакцинації – фактор, який може затягнути боротьбу з коронавірусом. Поки людство не отримає колективний імунітет, а це 70% всього населення, коронавірус становитиме небезпеку.