Cnicus benedictus, інакше відомий як вовчець кучерявий – рослина з сімейства айстрових, найближчий родич загальновідомої волошки. Ця рослина широко поширена у багатьох країнах Європи, де її вирощують як ароматичну приправу та інгредієнт для парфумерної промисловості.

Також на тему Налягайте на гранат: учені назвали нові корисні властивості цього суперфуду

Вовчець також росте вздовж доріг, на занедбаних ділянках, на сонячних та кам'янистих схилах у Європі, Азії, Північній та Південній Америці. Рослина має гіркий смак і використовується в медичних цілях для стимулювання секреції шлункового соку та легкого жовчогінного ефекту, а також у лікуванні захворювань ШКТ та запалень легень.

Нове дослідження відновлення нервів

Вчені з Кельнського університету в Німеччині опублікували результати досліджень, які демонструють, що вовчець кучерявий здатний відновлювати нервові клітини.

Відповідно до загальноприйнятої думки, пошкоджені довгі циліндричні відростки нервових клітин (аксони) в периферичній нервовій системі – області за межі головного і спинного мозку – відновлюються, але не повністю.

Це має ключове значення для відновлення рухової активності після травм. Німецькі дослідники вивчали вплив гіркого глікозиду (кліцин), отриманого з Cnicus benedictus, на клітини людини та на особинах тварин (мишах, щурах і кроликах). Вони використовували клітини сітківки ока людей та сідничного нерва у тварин.

Рослина відновлює нервові клітини

Виявилося, що кніцин значно сприяв росту аксонів у чутливих нейронах у всіх зразках. Ефект був дозозалежним. Кніцин також збільшив середню довжину нейритів (нейрональні відростки, які згодом утворюють аксони) у центральній нервовій системі мишей та людини.

У тварин із пошкодженням сідничного нерва при внутрішньовенному введенні кніцину спостерігалося значне відновлення аксонів порівняно з контрольними групами. Особливо ефективними виявилися щоденні дози кніцину.

Перші помітні поліпшення помітили вже через чотири дні після травми нервових клітин. Відновлення сенсорних функцій відбулося за сім днів. Іннервація шкіри та м'язів покращала через 10 днів. Пероральне застосування кніцину було так само ефективним, як і внутрішньовенне.

Нервові клітини, взяті у щурів, досягли до травматичних показників через 35 днів після початку приймання кніцину. Контрольній групі знадобилося на тиждень більше для досягнення таких самих результатів.