Підпільна вакцинація, загроза 4 хвилі і безкінечна мутація COVID-19: інтерв'ю з інфекціоністкою

Окрім розмови, нам вдалося відвідати відділення 8 міської клінічної лікарні Львова, яке ще раніше переформатували під інфекційне. Попереджаємо, що наступні кадри можуть вас вразити. Щоб подивитись відеоформат – проскрольте до кінця.

Про хворобу, симптоми та повторне зараження

Відразу до найактуальнішого. Попри те, що ми живемо в час пандемії і, здається, кожен має звертатись до сімейного лікаря, після появи симптомів одразу починаємо гуглити. Як же відрізнити COVID-19 від інших сезонних захворювань? Що вказує на легкий перебіг хвороби, а які симптоми навпаки – на важкий?

Пацієнтам не потрібно розрізняти, що це – ГРВІ чи симптоми ковіду. Симптоми часто дуже схожі, наприклад, біль в горлі, покашлювання, температура, ломота у тілі. Це все може вказувати і на будь-яку гостру респіраторну вірусну інфекцію.

До теми В Україні зросли темпи вакцинації від COVID-19: скільки людей отримали другу дозу

Є специфічні симптоми – втрата смаку і нюху, це вже усі знають. Буває діарея, блювання, загальна слабкість, знижується сатурація. Задишка – теж один із таких проявів.

Які важкі і легкі? Перші – незначне покашлювання, невисока температура, що збивається антипіретиками, не сильна слабкість – людина може піти в туалет чи приготувати їжу.

Якщо є прояви кровохаркання, лихоманка, яка не збивається, задишка і сатурація падає менше 92%, втрата свідомості,психічні розлади та гострий біль – це вимагає виклику швидкої допомоги або негайного зв’язку із сімейним лікарем. Він вже пояснить алгоритм дій.

Для кожної людини поняття "легкі симптоми" – різне. Дехто терпить до того, що стан вже дуже важкий, а він каже: "Та мені нічого". При будь-яких скаргах і симптомах пацієнт має звертатись до сімейного лікаря.

Якщо пацієнт все ж вирішив не звертатись до сімейного, якою є критична межа, коли розумієш – треба негайно їхати у лікарню?

Перше – старший вік і супутня патологія: гіпертонія, цукровий діабет, бронхіальна астма. Людина хворіє кілька днів, має легкі симптоми, а потім раптово наростає задишка, кровохаркання, знову температура височезна, сатурація падає нижче 92. Тоді негайно потрібен стаціонар.

Можливі різкі болі у животі, грудях. Дуже багато патологій, які можуть з’явитися у цей момент, як-от тромбози. Тут треба негайно викликати швидку допомогу.

Літнім людям потрібно негайно звертатися до лікаря / Фото Анастасії Зазуляк, 24 канал

Скільки разів можна заразитись коронавірусом і від чого це залежить? Як знати – можу я знову підхопити ковід чи ні?

Повторні зараження залежать від багатьох факторів. Від нашого імунітету – він є клітинний і гуморальний. Ось, наприклад, ми дізнаємося, що маємо антитіла. Вони ж не завжди вказують на те, що людина не захворіє або захворіє, це не чорне і біле, немає такої чіткої межі.

У нас ще є клітинний імунітет, його формують наші т-лімфоцити, які реагують з білками вірусу. Коли повторно зустрічаємо збудника, організм швидко виробляє антитіла. Ми можемо захворіти, але на скільки часу?

Антитіла не завжди вказують на те, що людина не захворіє або захворіє, це не чорне і біле, немає такої чіткої межі.

Хоча ми живемо з нею рік, але хвороба – нова і дослідження тривають. Частина із них доводить, якщо перехворіли, то ми на 6 місяців повинні мати імунітет, але є різні перебіги коронавірусу. Від того, який один і другий імунітет, залежить, чи ми ще раз захворіємо.

Що є важливим: ми не маємо надіятись лише на свій імунітет, а й на себе. По-перше, якщо будемо дотримуватись правил карантину, то зменшимо ймовірність повторного інфікування. По-друге, вакцинація.

Як хвороба себе може проявити вдруге? Хтось каже, що це простіше, хтось – складніше. Чи люди, які хворіють другий раз, потребують госпіталізації?

З тих випадків, які знаю особисто, другий – важчий. Перші випадки були незначні, вік приблизно 30-50 років, тоді другий вже складніший перебіг. Бувало й таке, що і перший, і другий раз легкий. Бувало в сім’ї, що пів року тому – хворіла лише дружина і діти, а через пів року – лише чоловік. Чи різні штами, чи організм по-різному зреагував.

Хворих оглядають перед госпіталізацією / Фото Анастасії Зазуляк, 24 канал

Скільки людей хворіють безсимптомно? Наскільки вони заразні для оточення?

Напевне, найбільша частка безсимптомних носіїв – діти. Ковід не уражає їх сильно і менше на них діє. Діти частіше підхоплюють респіраторні інфекції, знайомляться з ними, тому хворіють на COVID-19 не так часто, як дорослі.

Якщо дитина інфікована – може просто пчихнути, кашлянути, мати субфібрильну температуру. Мама навіть не зверне на це уваги, але дитина розповсюджуватиме вірус. Так і дорослі, мовляв, мене морозить, десь продуло, мабуть. Людина ходить на роботу, помаленьку інфікує усіх навколишніх – так воно розповсюджується.

Актуально Коли регіони потрапляють в червону зону та виходять з неї: пояснення Ляшка

Лікарі часто говорять про вроджений або набутий імунітет до коронавірусу. Який відсоток населення має шанс не заразитись ніколи? У кожного з нас в оточенні вже є людина, яка от просто не може заразитись. Усі її друзі і близькі перехворіли, а вона – ні.

Таке буває. Вчені цього ще до кінця не зрозуміли. Якщо б виявили, що саме провокує цей імунітет, його б вже активно застосовували у профілактиці та лікуванні. На даний момент чогось специфічного немає, просто деякі люди мають схильність, а деякі – не мають. Думаю, це пов’язано з тим, що дехто хворіє часто респіраторними захворюваннями, а є ті, які не хворіють.

Так виглядає реанімаційне відділення для хворих з коронавірусом 8 міської клінічної лікарні Львова / Фото Анастасії Зазуляк, 24 канал

Хворіють ковідом спортсмени, ті, хто ведуть здоровий спосіб життя і ті, хто не ведуть, дорослі і малі. Немає такого, щоб виокремити групу нечутливого населення.

Є випадки у сім’ях, де усі контактують, а одна-дві людини просто не хворіють. ПЛР-тести у них – негативні, на антитіла не дуже дивимось, бо вони можуть бути хибно позитивні чи хибно негативні.

Ще багато залежить від того, як ПЛР набирають, бо я часто бачила, як існтаблогерам неправильно роблять забір, тому тест не може бути позитивним.

Як має правильно відбуватися забір ПЛР-тесту?

Людина піднімає голову – і тампон аж до носоглодки торкається, далеко заходить. У них (блогерів) забирають біля носа – помацькали тут і тут, все. Мабуть, це з метою, щоб не ранити блогера. Насправді це не дуже приємна процедура, але є плакати, роз’яснення, як має відбуватись забір, щоб діагностувати.

Нові штами, наслідки та постковідний синдром

За останніми дослідженнями, в Україні циркулює понад 18 штамів – від британського до південноафриканського. Що таке штам коронавірусу, як симптоми відрізняються зараз від того, що було раніше, та й загалом – чим небезпечна вся ця історія?

Штамів буде безліч. Що таке штам? Основа, від якої йдуть "дітки", грубо кажучи. Штами в Україні ми не можемо діагностувати, тому що у нас немає спеціалізованої лабораторії. Є спеціальна лабораторія в Європі, де фахівці роблять секвенування: беруть геном вірусу, ділять на малесенькі частинки – і досліджують, як він змінився.

Вірус змінюється через нас. От мій організм хоче його побороти, він починає взаємодіяти з геномом, щоб його зламати. Ламає – і так відбувається мутація. Це безкінечно.

Я буду мати цей "зламаний" геном вірусу – і інфікую вас, до прикладу. У вас він вже буде іншим, ніж до мене прийшов.

Штами могли з’явитись в Україні значно раніше, ніж про це написали у ЗМІ?

Думаю, що так, бо ми ж не можемо діагностувати ці штами. Там потрібна дуже класна техніка, дуже професійне обладнання має бути. Британський штам – він більш агресивний порівняно з південноафриканським.

У нас він, напевно, не приживеться, в Австрії робили дослідження – там не прижився. Британський уражає молодше населення, вік – 30-40 років.

Який улюблений вік коронавірусу зараз? Все частіше чуємо, що госпіталізують людей віком від 30 до 40 років.

Я б сказала, що 30-35 років.

Ця межа знизилась?

Так. Мабуть, це й пов’язано із британським штамом.

Як виглядає відділення 8 міської клінічної лікарні Львова з хворими на коронавірус / Фоторепортаж Анастасії Зазуляк, 24 канал

Постковідний синдром – що це? Як часто пацієнти звертаються із ним після захворювання? Про які симптоми вони говорять і що ви їм рекомендуєте робити?

Є два поняття. Long covid чи довгий ковід, який триває від 4 до 12 тижнів після захворювання. Він передбачає майже ті самі скарги, що постковідний синдром, про них усіх потрібно повідомляти своєму сімейному лікарю. Чому це важливо? Тому що це можуть бути ускладнення COVID-19, які потребують невідкладної діагностики і лікування.

Біль у грудній клітці і задишка можуть означати багато – міокардит, тромбоз дрібних гілок легеневої артерії. Не потрібно цим нехтувати і чекати вдома, що воно саме мине.

Коли після 12 тижня, то це вже постковідний синдром. Скаржаться на різне: слабкість, втрата апетиту, поганий сон, загальмованість. Людина погано запам’ятовує, може бути дратівливою, є підвищене серцебиття, задишка, неспокій, страх. Симптомів дуже багато.

Щоб їх позбутись, якихось чудо-ліків немає. Тут потрібен здоровий спосіб життя. Наскільки це можливо – більше часу проводити на свіжому повітрі, збалансований раціон, налагодити свій робочий день, налагодити сон. Помаленьку починати фізичні навантаження– з прогулянок піших, доки можете, не через силу, і поступово збільшуєте.

До речі Медики прогнозують спалах COVID-19 після травневих свят

Що є у межах норми постковідного синдрому, а коли треба звернутися до лікаря?

До лікаря, коли є гострий біль і раптова задишка. Біль терпіти не треба, не варто купувати препарати для знеболення, потрібно йти до лікаря і вирішувати проблему. Коли температура з’являється, хоча це не є дуже постковідний синдром, але вона може бути теж. Людина не розуміє, з чим це пов’язано.

Температуру 37,2 – 37 – не слід вважати такою, яку потрібно збивати. За цей рік до мене стільки повідомлень і дзвінків приходило: "Що робити, у мене температура 37-37,2". Та нічого не робити – у нас нормальна температура до 37,2 – 37,4. У дітей взагалі може бути трохи вища, бо вони активні і в них теплообмін зовсім інший.

На температуру впливають не тільки хвороби, але й наші гормони, стрес, фізичні навантаження.

У випадку погіршення стану потрібно негайно звертатися до лікаря / Фото Анастасії Зазуляк, 24 канал

Із легкого – загальна слабкість. Хтось після хвороби відходить за тиждень, хтось – місяць, а хтось – пів року. Тут лікування немає, це спокійні стани, які не вимагають негайного втручання, але про них треба говорити своєму сімейному лікарю. Це важливо – не шукати поради у сусідки, в гуглі, а довіряти своєму лікарю.

Люди займаються самолікуванням досить потужно: з першого дня три антибіотики, бо температура 38, раз кашлянув – все, пневмонія, на КТ записуються і все самі роблять. Цього не потрібно.

Загроза 4 хвилі та важливе про вакцинацію

Нещодавно у МОЗ заявили, що Україна перейшла пік третьої хвилі коронавірусу. Як думаєте, чи можлива у нас четверта і якщо так, то як її можна уникнути?

Можлива. Думаю, вона і буде, чомусь у нас люди не є такі контрольовані, як у Європі загалом. Попереду – Великдень, знову будуть спалахи, але четверту хвилю прогнозують на осінь. Хоча точно сказати ніхто не може, не можемо дізнатись, чи з’явиться ще якийсь штам, який буде проявляти себе по-іншому.

Щоб не було четвертої хвилі і щоб не страждали усі через локдауни, потрібно дотримуватись правил карантину. Не треба зайвий раз йти в магазин чи у кав’ярню, а якщо йдете, то дотримуйтесь простих правил. Вони не важкі до виконання, але рятують життя.

Якщо враховувати статистику, здається, що кожна наступна хвиля все більше нас накриває і стає все сильнішою. Чи є ймовірність, що четверта хвиля може бути ще гіршою для світу загалом і для України зокрема?

Так буде у тому разі, якщо в нас рівень вакцинації залишатиметься невисоким і якщо при кожному локдауні люди будуть все більше його порушувати. Якщо цього не буде, ми триматимемо вірус під контролем. Є ж країни, які тримають його у рукавичках, не випускають – і починають налагоджувати своє життя, повертатися до звичного режиму.

Людям набридло, вони втомилися. Я розумію багатьох, бо через локдауни втрачають роботу, а потрібно жити, годувати дітей. Вони вже не думають про навколишніх. Коли людина не думає про оточення – маємо потім плачевні наслідки.

Будні лікарів у відділенні з хворими на коронавірус виглядають так / Фоторепортаж Анастасії Зазуляк, 24 канал

Ми заговорили про вакцинацію. Як думаєте, чому потрібно вакцинуватись і чи вакцина – єдиний спосіб повернення до нормального життя?

Вакцинація – дуже класний шанс тримати вірус під контролем хоча б трохи. Вакцинація не означає, що ніхто не захворіє, але от деякі виробники дають 100% гарантію, що не буде важкого перебігу. Якщо б людині, яка лежить в реанімації, сказали: "Що б ти обрав – дві дози вакцини чи ШВЛ і реанімацію?" Ясно, що всі б обрали вакцини, але час назад не повернеш.

Звісно, захворіти можна, але є захист від ускладнень. Ми маємо багато вакцин від різних захворювань, їх тримаємо в кутику – і нам не страшно. Весь світ хоче так тримати і COVID-19, щоб ми всі вільно пересувались і жили.

Пацієнтку перевозять на інтенсивнішу терапію / Фото Анастасії Зазуляк, 24 канал

У наших людей є страх до вакцинації. Не знаю, звідки він взявся, тому що, наприклад, особисто мене в дитинстві вакцинували усіма вакцинами, ніколи батьки не були проти. Усі в класні йшли – не було "хочеш чи не хочеш". Зараз це добровільно, так і вакцинація проти COVID-19 – кожен може зробити це за своєю власною згодою. Я вже вакцинована як медик однією дозою, моя сім’я вакцинована.

Що вищий відсоток охоплення вакцинацією ми будемо мати, тим буде у нас кращий фундамент. Більше вакцинують – буде створюватись колективний імунітет. Ми захищатимемо ті прошарки населення, які не можна вакцинувати, бо в них серйозні протипокази, а ще дітей і тих, що сильно проти.

Не може бути таке, що тих, хто проти, більше, ніж вакцинованих. Ми їх не охопимо і не зможемо їх захистити.

Як лікарі одягають та знімають костюми під час зміни в інфекційному відділені, ми спробували все на собі / Фото Анастасії Зазуляк, 24 канал

Наскільки ефективні вакцини від нових штамів? Зокрема ті, які є в Україні?

Загалом виробники та дослідження вказують, що на штам воно не впливає. Вакцина дає нам захист від основи, тобто від "материнського" вірусу. І на цих "діток", тобто на нові штами, захист теж діє. У будь-якому випадку вакцинацію краще робити, аніж чекати на "мене омине чи ні".

Як зрозуміти, чи я готовий до вакцинації? Особливо це стосується людей, які вже хворіли на COVID-19. Коли можна йти щеплюватися?

Взагалі рекомендують після 6 місяців, тобто людина перехворіла і через цей час можна вакцинуватися. Чому? Для того, щоб зекономити дозу тій людині, яка взагалі не хворіла. Загалом, якщо доз буде достатньо, то вакцинуватися можна у будь-який час.

Є у вас антитіла чи ні – це не має значення і не є протипоказом, оскільки на ковід можна захворіти повторно. Це не кір, після якого отримуєш антитіла пожиттєво.

Що робити алергікам? Як зрозуміти, чи викличе вакцина якусь реакцію?

Алергікам потрібно слухати своїх сімейних лікарів. Справа у тому, що немовлят не вакцинують від ковіду, а щеплюють дорослих людей, тобто до дорослого віку пацієнт отримував вже якусь іншу вакцину і точно знає, як організм на неї відреагував. Тоді уже визначається ризик – буде більше ускладнень від введеної вакцини чи від можливості захворіти на коронавірусну інфекцію.

Вакцинація – єдиний спосіб захистити себе від тяжкого перебігу захворювання / Фото Анастасії Зазуляк, 24 канал

Як вакцинувати позачергово? Чи є законні способи?

Є два варіанти. Перший – ви повідомляєте свого сімейного лікаря, що бажаєте отримати дозу вакцини. Тоді лікар заносить вас у список. Буває таке, що привезли дози, розраховані на певну кількість осіб. Частину провакцинували, а інша частина людей не прийшла – захворіли, передумали та інше. Тоді ці залишкові дози не викидають, їх використовують якраз для таких випадків – хто хоче, але не підходить по віку. Другий варіант – додаток "Дія", можна записатися онлайн. Я особисто знаю багатьох людей, які саме так провакцинувалися.

Купити вакцину зараз в Україні неможливо, хіба нелегально. Однак чи справді це буде вакцина – дуже сумнівно.

Чи знаєте ви випадки нелегальної вакцинації в Україні?

Ми спілкуємося з лікарями з інших міст, був такий випадок, розмовляли на цю тему. Мовляв, з’явилися вакцини і будуть щеплювати від ковіду. Однак насправді ніхто не розумів, що це за вакцина і як будуть проводити щеплення… На той момент ще ніхто офіційно не отримав доз вакцини в Україні.

Підпільна вакцинація відбувалася у приватних медичних центрах? І про яку ціну мовилось?

Я не буду обманювати, бо точно не пам’ятаю.

Але ціна, здається, була в доларах. Думаю, що такі випадки по Україні уже є, просто ніхто про них не афішує.

Попри все, лікарі часто відмовляються від вакцинації. Чому?

Я взагалі не розумію, як лікар може відмовитися від вакцинації. Для мене це – дивно, уся моя сім’я провакцинована від різних інфекційних хвороб. Чомусь люди вірять у міфи. Хтось вірить у те, що вакцинація провокує різні захворювання, хтось боїться. Коли після вакцинації ми прийшли у відділення, колеги розпитували про самопочуття. Ми жартували, що wifi не роздаємо, чіп нам не вставили. До речі, у нашому відділенні більшість медперсоналу вакцинована.

Лікарі в Україні активно вакцинуються, адже наражають себе на небезпеку щодня / Фото Анастасії Зазуляк, 24 канал

Моя колега, яка працює в Австрії, розповідає, що у них дуже високий рівень охоплення вакцинації серед медпрацівників, тож випадків захворювання зовсім немає.

Враховуючи ситуацію у світі, як вважаєте, коли Україна зможе повернутися до звичного життя? І чи буде воно таким, як було "до"?

Не буде. Наше життя уже не буде попереднім. Ми наче були в ері "до динозаврів", а згодом буде "після". Ми вже звикли до масок, більшість людей навчилися мити руки та правильно чхати. Все це дало нам великий урок, зараз більше думаємо про те, аби не забути вдома маску, а не ключі. Дуже сподіваюся, що таки прийде день, коли маски уже не будуть нам потрібні.

Хоча маски і загалом карантинний режим дали спільно класні наслідки. Зменшилась кількість респіраторних захворювань, грипу стало менше. Тож маємо і позитивні моменти.

Правда чи міф?

• Вакцинацію придумали для того, аби чіпувати людство?
  Міф.
  
• Після коронавірусу нюх і смак можна втратити назавжди?
  Міф.
  
• Затримкою дихання на 10 секунд можна поставити собі діагноз?
  Міф.
  
• Коронавірус створили штучно?
  Можливо. Не буду заперечувати, бо наразі остаточно невідомо.
  
• Після коронавірусу у жінки може пропасти менструація?
  Можливо. Це пов’язано із гормонами, але все налагоджується. Потрібно тримати зв’язок з гінекологом.
• Коронавірус, як грип, тому його боятися не треба?
  Міф.
  
• Коронавірус викликає випадіння волосся?
  Міф.
  
• ШВЛ робить тільки гірше, після апарату більшість помирають?
  Міф. ШВЛ — життєвонеобхідний. Чому високий ризик смерті? Бо до ШВЛ підключають уже дуже важких пацієнтів, а не всі виходять з цього стану.
  
• Якщо пити теплу воду, то коронавірус можна вимити із слизових?
  Міф. Перекисем, сіллю, содою і всім іншим теж не треба промивати горло!
  
• Коронавірус майже завжди передається через заражені поверхні, а не повітря?
  Повітрям коронавірус передається однозначно, але через поверхні це теж можливо. Інфікована людина без маски покашляла, доторкнулася руками до обличчя, а потім взяла цими ж руками круасан і… Передумала його купувати. А я беру цей круасан, купую і з’їдаю. Тобто ризик зараження у такому випадку є.

Інтерв'ю з інфекціоністкою Лесею Радковською: дивіться відео