Російський політолог Малєк Дудаков у телеграм-каналі написав, що на Україну чекатиме масова зміна статі. За його словами, "американський клан мільярдерів" Пріцкерів активно лобіює тему трансгендерного переходу серед дітей та заробляє на цьому.
Також на тему Росіяни брешуть, що в Маріуполі українські медики експериментували з ліками, які викликають рак
Одна з них – Пенні Пріцкер – стала "смотрящою" від США за Україною, тому, мовляв, невдовзі цю політику почнуть впроваджувати й в Україні, що призведе до масової зміни статі. У дописі він також наводить дослідження, згідно з яким діти, які у 10 років згодні були пройти гормональну терапію, у більшості випадків до 25 років змінювали своє рішення.
Що відомо про Дудакова
Малєк Дудаков – російський політолог, американіст, який часто з'являється у пропагандистському шоу "Вечер с Владимиром Соловьевым". У виступах він стверджує, нібито Захід використовує Україну для досягнення власних цілей, а також заявляє, нібито Вікторія Нуланд визнала існування біолабораторій США в Україні. Останній фейк ми раніше спростовували в одному з попередніх випусків.
Що відомо про Пенні Пріцкер
Пенні Пріцкер – спеціальна представниця США з питань економічного відновлення України. До її обов'язків входить співпраця з Кабміном України, країнами Великої сімки, Євросоюзом, міжнародними фінансовими установами, закордонними партнерами та американським приватним сектором.
Також вона співпрацює з українською владою у сфері економічних реформ, відкриття ринків експорту тощо. Тобто посада не передбачає проведення реформ у системі охорони здоров'я.
Зміна статі в Україні
Наразі в Україні психіатричне обстеження дитини з проявами дисфонії та терапевтичне втручання (приймання гормональних препаратів) проводять до 14 років за інформованою згодою обох батьків; після 14 років – обох батьків та дитини. Хірургічне втручання при трансгендерному переході дозволено лише з 18 років. У Міністерстві охорони здоров'я України не повідомляли про наміри змінювати чи спрощувати ці правила.
Міжнародні партнери України, зокрема США та ЄС, також публічно не закликали змінити політику у галузі трансгендерного переходу для дітей. Натомість партнери закликали боротись із дискримінацією ЛГБТ-спільноти в Україні, як-от включити до статті 161 Кримінального кодексу покарання за розпалювання ненависті чи насильства на підставі сексуальної орієнтації, чи гендерної ідентичності, а також покращити представництво жінок на всіх рівнях політичного та суспільного життя.
Зокрема голова Департаменту з питань антидискримінації Ради Європи Халвард Горсет говорив про дискримінаційну заборону на укладення шлюбів для представників однієї статі.
Гендерна дисфонія
Стан, при якому людина відчуває дискомфорт через розбіжність між статевою ідентичністю та статтю, встановленою йому при народженні (і пов’язаною з цим гендерною роллю та/або первинними й вторинними статевим ознаками) називається гендерною дисфонією.
При цьому не всі люди з цим діагнозом хочу здійснити перехід за допомогою хірургічного втручання. Деякі пацієнти можуть обмежитись зміною гендерного самовираження. Також гендерна дисфорія не пов’язана з сексуальною орієнтацією людини. Особи, які відчувають гендерну дисфорію, можуть бути гетеросексуалами, геями, лесбійками або бісексуалами.
Дослідження про зміну статі
У дослідженні, на яке посилається Дудаков, вказано, що науковці ставили питання про гендерну ідентичність 2772 дітям з Нідерландів протягом 15 років. При цьому вони вказують, що опитували дітей, які не мали діагнозу гендерної дисфорії. Відтак 78% людей під час усього періоду дослідження ідентифікували себе з однією і тією ж статтю, яку вони отримали при народженні, 19% відзначали зменшення гендерної незадоволеності з часом, 2% навпаки вказували на зростання гендерної незадоволеності
Своєю чергою у 2022 році американські науковці опублікували дослідження, у якому взяли участь 208 трансгендерних дівчат, 109 трансгендерних хлопчиків віком від 3 до 12 років, показало, що через п’ять років 94% дітей продовжили ідентифікувати себе зі статтю, яку називали раніше. Також у 2019 році у США науковці встановили, що незалежно від того, скільки часу минуло з моменту соціального переходу трансгендерних дітей, вони ідентифікували себе зі статтю, відмінною від тієї, яку присвоїли їм при народженні.
До того ж дослідження психічного здоров'я трансгендерних дітей у США виявило, що в осіб, які мають гендерну дисфонію та живуть зі статтю, яка збігається з біологічною, мають помітно вищі показники психопатії, порівняно з дітьми, які здійснили соціальний перехід, тобто змінили гендерну ідентичність без хірургічного втручання.
Тож ці дослідження доводять, що гендерну дисфонію дітям не нав'язують. Відчуття розбіжності зі статтю, яку вказали при народженні, зумовлене генетичними та соціальними чинниками. У деяких країнах, зокрема США, влада сприяє проведенню трансгендерного переходу, аби позбавити громадян з дисфонією дискомфорту.