Слід визнати, що ВООЗ уже декілька років поспіль попереджає людство, що головна загроза нашому життю сьогодні – серцево-судинні захворювання.

Читайте також: Медична реформа планетарного масштабу: як медицина стає patient friendly

Це перша причина смертей по всій планеті. Життя кожної третьої людини, яка померла у світі у 2012 році, забрали саме хвороби серця і судин (більше 17 мільйонів людей).

При цьому 7,4 мільйона чоловік померли від ішемічної хвороби серця. А один з ефективних методів лікування ІХС – багатосудинне коронарне шунтування, операція на серці, коли за допомогою шунтів (так званих обхідних шляхів кровотоку) кров спрямовується в обхід тих ділянок артерій серця, які звузилися через атеросклеротичні бляшки. У результаті вдається повністю відновити кровоток у міокарді, і серце, яке вже працювало на межі можливостей, оживає і повертається до нормальної роботи.

Операції з коронарного шунтування в сучасному розумінні виконуються у світі вже більше 50 років (до речі, першим описав метод вчений з Петербурга В. Колесов в 1964 році).

За піввіку це кардіохірургічне втручання стало рутинною операцією з мінімальними ризиками і максимально добрим результатом. Але досі залишалося одне "але": тривалість та дискомфорт післяопераційного періоду. Відновлення займало два місяці – стільки зростається розрізана на 25 сантиметрів грудна кістка. Та й то за умови, що все добре і в людини нема супутніх захворювань, які заважають процесу (приміром, цукрового діабету, ожиріння, тяжкого бронхіту). Увесь цей час є багато обмежень (від "не спати на боці" до "не сідати за кермо" та "не піднімати більше 3 кг"). Як не крути, а 25-сантиметровий розріз – це велика рана, і організм мусить боротися з великим стресом.

Улітку 2017 року сталося те, що можна сміливо назвати новим кроком в хірургії серця – кардіохірурги почали робити багатосудинне коронарне шунтування з міні-доступу: через 5–10-сантиметровий розріз між ребрами. Більше не треба розрізати грудину – достатньо невеликого міжреберного розрізу.

Що це значить для пацієнта?

Що його організму буде набагато легше пережити травму під час операції, і він проведе в реанімації одну, максимум дві доби. Що вже за кілька днів людина почне активно повертатися до помірних фізичних навантажень, а за тиждень поїде з лікарні додому (а то навіть і через чотири дні – у нашій практиці були й такі щасливчики). Що через пару тижнів можна йти на роботу, братися за важку працю. І ніяких обмежень щодо підйому тяжких предметів, оскільки немає розрізу кістки, яка може зміститися. Якщо згадати, що атеросклероз – хвороба цивілізації, у разі потреби я також би вибрав собі таку мініінвазивну операцію років у 70 – щоб далі жити щасливо і на повну силу.

Те, що багатосудинне коронарне шунтування – операція, яка подовжує життя і, головне, подовжує ЯКІСНЕ життя, – нарешті стала мініінвазивною, справді може стати доленосною зміною в історії кардіохірургії. Складне життєво необхідне хірургічне втручання тепер максимально толерантне і мінімально дискомфортне. Так, це не зуб полікувати, але вже не ті обмеження, які треба було переживати пацієнту раніше.

Приємно, що до цього досягнення причетні ми, українські кардіохірурги: з липня 2017 року саме в українській клініці "Добробут" операції багатосудинного коронарного шунтування проводяться малоінвазивним способом. Зараз у нас вже більше 40 успішно проведених операцій, і скоро ми почнемо показувати нашу методику вітчизняним колегам, а згодом представимо напрацювання на європейському конгресі кардіохірургів. Маємо надію, що наш досвід допоможе тисячам людей по всьому світу навіть у поважному віці (а операцію можна робити і в 70, і в 80 років) і навіть із букетом "болячок" (із цукровим діабетом, ожирінням, перенесеним інфарктом) "перезавантажити" своє серце.

Напевно, порівнювати мініінвазивне багатосудинне коронарне шунтування з великими відкриттями в медицині не зовсім коректно, але в тому, що ця операція матиме великий вплив на відношення людства до коронарного шунтування, немає жодних сумнівів.

Читайте також: Комаровський про культ вакцинації