Тисячі років у медицини було, по суті, одне завдання – вилікувати; зберегти життя, допомогти відновитися, максимально повернути в соціум. І тисячі років такий підхід абсолютно влаштовував людство.

Читайте також: Все про цукровий діабет: перші симптоми, профілактика і фактори ризику

Аж поки у XXI столітті не окреслилися нові вимоги: тепер просто вилікувати вже мало, треба вилікувати швидко, максимально безболісно, у зручних умовах і мінімізувавши страх та психологічний і побутовий дискомфорт. Так з'явився не просто новий підхід – з'явилася нова філософія в медицині, філософія patient friendly. І стартувала, якщо перефразувати на наш лад, медична реформа планетарного масштабу.

Принципами patient friendly, дружньої до пацієнта, медицини сьогодні послуговуються все більше медичних установ світу: і великі клініки провідних медичних центрів планети, і малі провінційні лікарні. Це ті установи, які першими вловили нову тенденцію і усвідомили, що час, коли було достатньо грамотно призначити лікування або вдало провести складну операцію, пройшов. Медицина серцево-судинних захворювань вже на тій сходинці розвитку, коли зрозуміло: у більшості випадків пацієнта точно вилікують. А значить, час приділити увагу іншій стороні медалі – умовам, у яких лікуватимуть, і тому, як лікуватимуть.

Проілюструю тим, що мені найближче, – прикладом із кардіохірургії. Операції на серці – це складна хірургія (не плутати з ризикованою: багато хто здивується, але кардіохірургічні втручання – насправді втручання дуже малого ризику). Однак навіть найскладнішу операцію на серці сьогодні можна зробити не тільки максимально безпечною, але й максимально толерантною і, наскільки би дивним це не звучало, відносно зручною для пацієнта. Не втративши, зрозуміло, якості лікування!

Що треба для цього? Перейти від традиційної кардіохірургії відкритого доступу до мініінвазивної кардіохірургії. Для неспеціалістів: від великих 25-сантиметрових розрізів грудини до 5-10-сантиметрових міжреберних розрізів. Так, сьогодні більшість операцій на серці вже можна робити малоінвазивно, у тому числі й операції, яких найчастіше потребують як українці, так і пацієнти по всьому світу, – з багатосудинного коронарного шунтування.

Що дав цей перехід нашим пацієнтам?

Практично все, на чому ґрунтується patient friendly медицина.

  1. Менше болю, бо менша травма.
  2. Швидке лікування і відновлення: один із наших недавніх пацієнтів виписався з лікарні через чотири дні (!) після мініінвазивної операції на серці; за прогнозами, через місяць чоловік вже повністю повернеться до звичного життя. (Для порівняння: традиційна операція на серці накладає багато обмежень мінімум на два місяці – поки зростається розрізана грудна кістка.)
  3. Менше страхів і взагалі психологічного дискомфорту (чи уявляти, як ріжуть грудину від шиї до шлунка, чи знати, що буде 7-сантиметровий розріз збоку).

Отак лише один крок (не скажу, що легкий для хірурга та лікарні, але й не настільки важкий, яким може здаватися на перший погляд) здатен кардинально змінити і сам процес лікування, і його сприйняття пацієнтами. Patient friendly в чистому вигляді.

А з часом, коли набере обертів наша локальна вітчизняна медична реформа, і в усіх медичних установах з'явиться можливість більше уваги приділяти побутовим умовам та індивідуальному психологічному підходу до пацієнта, коли всі лікарні нарешті зможуть забезпечувати не лише кваліфіковану медичну допомогу, а й висококласний сервіс, ми однозначно зможемо приєднатися до світової революції в медицині.

Мені навіть здається, що нам буде легше впроваджувати рatient friendly підхід, бо багато що нам доведеться робити з нуля, а створювати нове легше і продуктивніше, ніж удесяте перекроювати старе. Маю надію, що у нас на хвилі змін, які ініціювала медична реформа все вийде.

Все буде добре!

Автор: Олександр Бабляк, кардіохірург, керівник Центру кардіохірургічної допомоги "Добробуту"

Читайте також: В Індії хірурги витягли з чоловіка кілька кілограмів металу