Причини травми зазвичай пов'язані з сильним стресом, фізичним та психологічним насильством, зловживанням владною позицією або недостатнім задоволенням потреб дитини. Вони можуть хронічно активувати симпатичну нервову систему, через що люди можуть провести більшу частину свого життя в стані "бий або біжи".
Також на тему Ні комплексам: як навчитися сприймати своє тіло та чому це так важливо
Як виявити психологічну травму
Щоб навчитися бачити сліди травми в інших, потрібна спеціалізована підготовка, особистий досвід у психотерапії та уважність до малопомітних сигналів. Травма залишає на нервовій системі людини слід – вона може проявлятися як у гіперчутливості, так і у відсутності реакції там, де вона має бути.
Знижена чутливість може проявлятись у відсутності чи зниженні реакцію на стимули, які зазвичай викликають емоційний відгук. Такий стан може бути пов'язаний з емоційним усуненням, почуттям оніміння чи відключеності від навколишнього світу.
При гіперчутливості нервова система, навпаки, перебуває у стані підвищеної готовності до сприйняття небезпеки. Такі люди можуть бути надмірно пильними та легкоранимими, реагуючи на стимули сильніше, ніж це зазвичай потрібно.
Серед інших явних симптомів травми:
- почуття сорому та схильність до самозвинувачення;
- нав'язливі тривожні спогади та сни;
- зниження почуття вітальності – здатності відчувати життя у всій повноті;
- залежності та інші самодеструктивні тенденції;
- почуття стурбованості та самотності;
- часті зміни настрою;
- проблеми зі сном;
- періодичні "ментальні прогалини" – відключення від реальності;
- нав'язливий страх смерті;
- психосоматичні симптоми, включаючи головний біль;
- втрата духовних орієнтирів – віри у справедливість, взаємодопомогу, сім'ю.
Звичайно, ці симптоми досить широкі та загальні. Однак при розпізнаванні діагнозу травми, а не маскування її "вегетосудинною дистонією" або іншими діагнозами, що обтічні, у спеціаліста виникає реальна можливість кваліфіковано допомогти людині.
Як травма може вплинути на тіло
Наслідками травми можуть бути підвищення кортизолу в крові, почастішання серцебиття, напруження м'язів, зміни в диханні та травленні.
Безліч змін може статися і в роботі мозку. Наприклад, травма підвищує активність мигдалеподібного тіла, послаблює зв'язок між ним та префронтальною корою, впливає на роботу гіпокампа.
Дослідження свідчать, що травма може сприяти розвитку соматичних захворювань. Хронічний стрес та тривога, спричинені травмою, можуть послаблювати імунну систему та впливати на інші системи організму, збільшуючи ризик різних захворювань.
Тому, якщо ви підозрюєте у себе чи близьких психологічну травму, краще звернутися до спеціаліста. Він зможе підтвердити або спростувати діагноз та призначити терапію.