Ферма розташована у невеличкому селі, на окраїні білоруської частини зони відчуження. Вона належить тутешньому підприємцю – Миколі Чубенку. Фермер із гордістю розповідає: щодня півсотні його корів дають до 2-ох тонн молока. Його він здає одній із місцевих фабрик.
Склянку молока фермер запропонував і гостям – журналістам агенції Associated Press. Ті відмовились, а чи безпечне це молоко – вирішили перевірити на експертизі. Її результат шокував. Рівень радіації удесятеро перевищив норму. Підприємство, якому селянин збуває продукцію, виготовляє сири, більшість із них експортують до Росії. Представники компанії запевняють: перевищення норми – вигадка. Адже їхні власні тести показують: молоко – зовсім не шкідливе. Білоруські активісти мають своє пояснення, чому тести показують такі різні результати.
Самі ми не перевіряли. Весь час існують ось ці розмови, на рівні чуток: з приводу того, що цю продукцію змішують з чистою продукцією. З тим, щоби фон не перевищувався і воно надходить споживачам,
— каже еколог та активістка Ірина Сухій.
У Білорусі немає центрального органу, який би контролював рівень радіації у продуктах. Тож уся відповідальність за їхню якість – на совісті виробників. Не може контролювати безпеку продуктів, навіть тих, що йдуть на експорт, і Світова Організація Здоров'я – у неї просто немає таких повноважень. Самі ж білоруси, які мешкають поблизу зони відчуження, приводів для хвилювань не бачать.
Наслідки вживання радіоактивної їжі виявляються не одразу. Для цього можуть знадобитись роки, кажуть експерти. І вже прогнозують зростання ракових захворювань серед мешканців регіону.
До слова, до 30-ї річниці катастрофи на Чорнобильській атомній електростанції США виділять додатково 10 мільйонів доларів на забезпечення безпеки уражених районів.