Чому існує різний колір очей

Райдужна оболонка в оці – це непрозора кільцева мембрана, яка контролює розмір зіниці (отвір у її центрі) і, отже, кількість світла, що потрапляє на сітківку. Анатомічно це передня частина васкулярної оболонки ока, яка може містити до п'яти шарів клітин.

Також на тему Чому закисають очі та що з цим робити

Один із цих шарів містить меланоцити, в яких відбувається виробництво та зберігання меланіну, що поглинає світло. Колір райдужної оболонки визначається кількістю пігментних гранул, а не кількість меланоцитів і розміри меланосом (вони приблизно однакові у всіх людей).

Варіації кольору очей спостерігаються виключно у людей європейського походження. У більшості випадків депігментація райдужної оболонки (світлий колір) спостерігається в найпівнічніших широтах континенту, які були частиною євразійського тундрового поясу близько 10 тисяч років тому. Попри докази позитивного відбору цієї риси в європейській популяції, досі не зрозуміло, чому вони з'явилися та вкоренилася.

Нове дослідження очей

Вчені з Ліверпульського університету імені Джона Мурса припустили, що одним із факторів, що сприяють позитивному відбору депігментації райдужної оболонки, могла бути здатність бачити краще при низькому рівні освітлення.

Щоб перевірити цю гіпотезу, вони залучили для участі в дослідженні 40 добровольців європейської раси у віці від 18 до 30 років з блакитними та карими очима, які не мали лазерної корекції зору.

Перед початком тесту учасникам давали 30 секунд для адаптації у темряві, потім включали світло в кімнаті на 30 секунд, після чого давали учаснику 30 секунд на читання коду при новому рівні освітленості та записували коректність відповіді. Потім знову включали світло на 30 секунд, готували наступний світлодіод і цикл повторювався.

Світлі очі краще бачать в темряві

Виявилося, що середній рівень освітленості, при якому учасники з карими очима могли розрізняти код, був на 1,76 рівня (0,12 люкса) вище, ніж середній показник в учасників з блакитними очима.

Автори роботи припускають, що краща здатність бачити при слабкому освітленні може бути пов'язана зі збільшенням кількості розсіяного світла в депігментованій райдужці, яка була б невигідною при високому рівні освітленості, характерному для низьких широт.