Важливіше місце, ніж кількість: як жирові відкладення на тілі впливають на ризик раку

Дослідники, очолювані докторкою Еммою Гейзелвуд із Бристольського університету (Великобританія), використали дані наймасштабніших генетичних обстежень, охопивши до 728 тисяч пацієнтів, повідомляє 24 Канал з посиланням на Journal of the National Cancer Institute.

Також на тему Як розподіл жиру в тілі впливає на мозок, емоції та вашу поведінку: неочікуване відкриття

Вони ретельно вивчили п’ять основних "депо" жиру: підшкірний жир на животі, вісцеральний жир (довкола внутрішніх органів у черевній порожнині), глютеально-стегновий (на стегнах і сідницях), а також відкладення жиру у печінці й підшлунковій залозі.

Місце відкладення жиру впливає на ризик раку

Надлишок жиру у ділянці живота підвищував ймовірність розвитку раку ендометрія (тіла матки у жінок), пухлин печінки та аденокарциноми стравоходу. Водночас що цікаво – жировий прошарок на животі, навпаки, зменшував ризик деяких агресивних форм раку грудей.

Накопичення вісцерального жиру (довкола органів) виявилося особливо небезпечним: ризик раку печінки зростав у понад чотири рази. Жирова тканина в підшлунковій залозі була пов’язана з більшою ймовірністю ендометріоїдного раку яєчників, хоча водночас знижувала ризик раку ободової кишки. А ось жир на стегнах і сідницях, навпаки, мав захисний ефект – зменшував шанси розвитку пухлин грудей та головного мозку.

Чому виникає такий звʼязок?

Вчені також спробували розібратися в механізмах таких зв’язків. З’ясувалося, що підшкірний абдомінальний жир знижує рівень білка, що зв’язує статеві гормони, підвищуючи "вільний" тестостерон – це частково пояснює підвищений ризик раку ендометрія. 

А майже половина додаткового ризику раку стравоходу через жир на животі пов’язана зі зниженням рівня білка IGFBP-1 – регулятора гормонів росту. Водночас позитивний вплив глютеально-стегнового жиру частково пояснюється підвищеним рівнем адипонектину – гормону-антиоксиданту й регулятора обміну речовин.

Показово, що до третини усіх випадків раку печінки, за підрахунками дослідників, можна віднести до надлишку "небезпечних" типів жиру – насамперед, вісцерального та жиру, який відкладається в печінці. При цьому стандартний індекс маси тіла не завжди коректно відображає ризики: людина може мати відносно нормальну вагу, але водночас високий рівень жиру в "критичних" зонах.

Замість формального вимірювання ваги краще шукати точні методи діагностики – на кшталт МРТ чи аналізу біомаркерів, щоб визначити, де саме в тілі накопичується жир. Адже від цього, як показує свіжа наука, залежить набагато більше, ніж ми звикли думати, 
– зазначила докторка Емма Гейзелвуд.

Інша небезпека зайвої ваги

Джерело МОЗ

Сучасна наука дедалі переконливіше вказує: надмірна вага – це не лише питання краси та естетики. Це потужний фактор ризику для розвитку багатьох небезпечних недуг. 

Водночас ожиріння міцно пов’язане з психологічним здоров’ям. Надмірна вага часто провокує депресивні стани, а пригнічений настрій або тривога, своєю чергою, призводять до "емоційного переїдання". Так формується небезпечне замкнене коло, розірвати яке буває непросто.

На ранніх стадіях зайва вага може практично не турбувати людину. Але з часом негативні наслідки стають очевидними: різко підвищується ризик розвитку обструктивного апное сну (раптових зупинок дихання під час сну), цукрового діабету другого типу, атеросклерозу, серцевих і ниркових проблем.

Наслідки для чоловіків: вісцеральне (абдомінальне) ожиріння несе ризик гормональних збоїв. У жировій тканині виробляється фермент альфа-редуктаза, що стимулює перетворення тестостерону на естроген – жіночий гормон. Це не лише негативно впливає на рівень чоловічих гормонів, а й може призвести до еректильної дисфункції.

Для жінок ситуація також складна: надмірна вага часто супроводжує синдром полікістозних яєчників (у 35 – 65% випадків). Ожиріння підвищує ризик ускладнень під час вагітності й пологів, а також часто стає причиною призначення кесаревого розтину.